Основні фонди енергетичних підприємств

б) за рахунок підвищення продуктивності агрегатів і відповідно продуктивності праці зменшувати потреба в робочій силі;

в) знизити собівартість продукції за рахунок кращого використання основних фондів і підвищення продуктивності праці;

г) прискорити оборот основних фондів і знизити втрати, що відбуваються внаслідок морального зносу устаткування.

Найважливішими напрямками поліпшення використання основних фондів є:

а) інтенсифікація процесів і прогресивна технологія;

б) автоматизація виробництва;

в) спеціалізація устаткування;

г) підвищення якості ремонту і модернізації устаткування;

д) поліпшення організації виробництва.

Під виробничою потужністю промислового підприємства розуміється максимально можливий річний (добовий) випуск продукції або обсяг переробки сировини в номенклатурі й асортименті, передбачених на плановий період. Однак в енергетику в силу її технологічних особливостей випуск продукції не може служити підставою для визначення виробничої потужності енергетичного підприємства. Так, для електростанцій річне (добове) вироблення енергії може значно змінюватися не тільки в межах року, але і доби за рахунок пікових навантажень. Тому виробнича потужність електростанцій характеризується максимальним навантаженням, що вони можуть нести. В свою чергу, максимальне навантаження визначається потужністю основного устаткування, що складає комплекс силових агрегатів станції. Стосовно електростанцій розрізняють встановлену і робочу потужність, а для окремих енергетичних агрегатів - номінальну й експлуатаційну.

Номінальна потужність представляє величину максимально тривалої потужності, що вказується в паспорті енергетичного агрегату.

Установлена потужність електростанції визначається шляхом підсумовування номінальних потужностей всіх установлених на ній агрегатів, що виробляють енергію.

Номінальна і встановлена потужності не залежать від конкретних експлуатаційних умов.

Експлуатаційна потужність показує максимальне навантаження енергетичного агрегату в конкретних умовах його роботи.

Експлуатаційна потужність може бути:

· менше номінальної, коли стан агрегату й умови його експлуатації гірше нормативних (паспортних) внаслідок окремих несправностей, зносу або забруднення устаткування;

· рівною номінальній, якщо стан агрегату й умови його експлуатації відповідають нормативним;

· більше номінальної, коли в ході експлуатації були виявлені резерви потужності або проведені деякі удосконалення агрегату;

· рівною нулю, якщо агрегат знаходиться в ремонті.

Робоча потужність являє собою потужність, що електростанція може розвивати у фактичних умовах її експлуатації.

Робоча потужність може бути:

· дорівнювати сумі експлуатаційних потужностей енергетичних агрегатів, установлених на станції;

· менше цієї суми, якщо агрегати знаходяться в ремонті, або за рахунок можливих диспропорцій між потужністю окремих груп енергетичного устаткування.

Виробнича потужність енергетичної системи характеризується сумарною встановленою потужністю вхідних в неї електростанцій.

Підвищення ефективності енергетичного виробництва вимагає найбільш повного використання виробничих фондів, а, отже, і виробничих потужностей. Для енергетики також розрізняють екстенсивне й інтенсивне використання виробничої потужності.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження енергетичного устаткування визначається так само, як і аналогічний показник для промислового устаткування стосовно календарного або максимально-можливого фонду часу.

Подібні статті по економіці

Економіка механічного цеху
Метою курсової роботи є практична реалізація теоретичних та методичних положень економічної теорії на рівні промислового підприємства та його виробничих підрозділів. Завданням курсово ...

Економіка сім'ї теоретичний аспект
Cкладність і суперечливість просування економіки України шляхом ринкових реформ значною мірою пов'язані з недооцінкою загальної ролі сектора сімейної економіки у формуванні ринкової сист ...

Інноваційні процеси як шлях динамічного розвитку підприємства
господарювання виробництво нововведення Перехід економіки України до ринкового типу вимагає докорінних змін структури та якості праці, основного та оборотного капіталу, системи фінансів і ...