Предмет і завдання курсу
Дисципліна «Економіка енергетики» розглядає такі питання як: використання основних і оборотних фондів енергетики, визначення собівартості енергетичної продукції і шляхи її зниження, що таке ціна продукції, для чого застосовуються показники прибутку і рентабельності і що вони характеризують, по яких методиках і за допомогою яких інструментів визначається економічна ефективність капітальних вкладень, заходів науково-технічного прогресу, запобігання збитку від забруднення навколишнього середовища.
При вивченні основних фондів будуть розкриті: поняття основних фондів енергетичних підприємств і їхня структура; вартість основних фондів і методи її оцінки; поняття і види зносу основних фондів, а також принципи його відшкодування; шляхи підвищення ефективності використання основних фондів.
Вивчення оборотних коштів дозволить визначити їхнє місце у виробництві продукції, розглянути економічний зміст і призначення оборотних коштів, а також показники використання і джерела утворення оборотних коштів.
Вивчення п’ятого і шостого розділів дозволить з’ясувати такі питання як: що таке собівартість енергетичної продукції, які витрати відносять на собівартість, особливості калькулювання витрат на виробництво енергетичної продукції; як установлюється ціна на продукцію енергетичних підприємств; які джерела утворення прибутку і як вона витрачається; як визначити рентабельність продукції або рентабельність виробництва і під дією яких факторів цей показник може змінюватися.
Збільшення обсягу виробництва продукції неможливо без інвестицій. Поняття інвестицій, їхній склад, структура і джерела розглядаються в наступному розділі, в якому також приведені сучасні методи оцінки ефективності інвестицій.
Будь-який захід науково-технічного прогресу повинний бути ефективним, інакше змісту в цьому заході немає. Це очевидно. Але як визначити цю ефективність, як з’ясувати доцільність упровадження саме цього, а не якого-небудь іншого заходу? Відповісти на це питання дозволить визначення економічної ефективності інноваційних процесів.
Не секрет, що енергетика є одним з «забруднювачів» навколишнього середовища. Здійснення того або іншого природоохоронного заходу також вимагає визначення ефективності - зіставлення ефекту з витратами, які необхідно понести для його реалізації. Облік таких екологічних факторів розглянутий при вивченні методики визначення ефективності природоохоронних заходів, розглянутої у восьмому розділі.
Завдання курсу «Економіка енергетики» полягає в одержанні знань принципових основ підвищення ефективності і якості енергетичної продукції, оскільки, тільки опанувавши відповідними економічними знаннями і методами економічних розрахунків і аналізу, можна вибирати більш прогресивні й економічні технологічні процеси й агрегати, вирішувати проблеми енергозбереження, обґрунтовувати ефективні принципові схеми устаткування й оптимальні способи його експлуатації.
Енергетика є однією з базових комплексних галузей народного господарства. У її склад входять електричні станції: теплові, атомні, гідравлічні; районні і пікові котельні, електричні і теплові мережі, лінії електропередач і т.п.
Всі електричні станції, що використовують органічне тепло, працюють у єдності з підприємствами, що добувають, перероблюють і транспортирують це паливо. Для теплових електростанцій (ТЕС), що працюють на вугіллі - це вугільні шахти, розрізи, збагачувальні фабрики; для газових ТЕС - це підприємства по видобутку і транспортуванню газу, газопроводи і сховища з відповідним господарством; для ТЕС, що працюють на мазуті - нафтопереробні заводи, нафтосховища, нафтопроводи і т.д.
Ці підприємства по видобутку, переробці, збагаченню і транспортуванню палива, є сполученими для енергетики, і утворять її зовнішній паливний цикл як вихідну складову частину єдиного ланцюга перетворення природних енергетичних ресурсів у теплову й електричну енергію. Зміна в одній ланці цього ланцюга може вплинути і на інші. Тому вивчення кожної ланки енергетичного господарства повинне проводитися не ізольовано, а з урахуванням впливу розглянутих технічних вирішень на всі елементи енергетичного ланцюга.
Дослідження взаємозв’язків між енергетикою і технологією виробничих процесів дозволяє виявити можливості удосконалювання цих виробничих процесів з метою зниження витрати енергетичних ресурсів у промисловості.
Енергетичне господарство промисловості включає:
· власне енергетичні установки (ТЕС, котельні, компресорні і кисневі станції, системи водо- і теплопостачання й ін.);
Подібні статті по економіці
Удосконалення форм праці та впровадження науково–технічного прогресу
Вирішальним
засобом підвищення ефективності діяльності підприємства ресторанного
господарства є вдосконалення форм праці та впровадження науково-технічного
прогресу.
Саме
про вд ...
Формування стратегії розвитку та її реалізація на підприємстві харчової промисловості
Сучасний етап розвитку економіки України
характеризується докорінною зміною умов функціонування організації, що
обумовлюється підвищенням рівня мобільності зовнішніх чинників та посилен ...
Економічна безпека підприємства та шляхи її підвищення (на прикладі TOB Острійківське)
На
сьогоднішній день, в умовах капіталізму, функціонують тисячі підприємств на
принципах повної відповідальності за свої дії. Останнім постійно необхідно
приймати важливі рішення, які с ...