Меню сайту

«Інститут» поняття та класифікація

Економічна діяльність відбувається у певному інституціональному середовищі. Інститути - це не просто організаційні структури, «це нормативні моделі, які визначають, що у даному суспільстві відображаються обов’язковим, заданим або очікуваним способом дії або соціальних взаємовідносин». Чому ж тоді у суспільстві створюються і впродовж тривалого часу існують неефективні інститути, і чому конкуренція не зумовлює їх зникнення? Наприклад, досі існують важливі для інфраструктури ринку, але малоефективні у перехідній економіці України інститути, такі як товарні, фондові та інші біржі, страхові, пенсійні компанії, що були створені на першому етапі ринкових реформ, тощо. На думку Д. Норта, відповідь потрібно шукати в розбіжностях між інститутами й організаціями та їх взаємодії.

Інститути, як зазначає Д. Норт, - це певні «конструкції, що створені людською свідомістю». Вони, задаючи певні стандартні обмеження, створюють можливості, на які розраховують члени суспільства. Організації створюються для реалізації цих обмежень і разом з тим для використання можливостей впливу на зміни у самих інститутах.

Найбільш поширеними є таке визначення інститутів. «Інституції - це правила гри у суспільстві або, точніше, вигадані людьми обмеження, які спрямовують людську взаємодію у певне русло і, як наслідок структурують стимули у процесі людського обміну - політичного, соціального чи економічного». Саме зміни в правилах гри відрізняють одну економічну систему від іншої. [2, с.19]

Включення категорії "інститути" до понятійного апарату економічної науки відбулось завдяки розширенню предмета дослідження та включенню неекономічних складових суспільного розвитку в якості рушіїв останнього. Саме інституціональний напрям економічної науки початку XX ст. вперше послідовно став розробляти тематику інститутів як певних умов та правил функціонування економічної системи.

За визначенням представників даної теорії інститути - це спосіб мислення і дії, втілений у соціальних звичаях, установленнях, правилах і звичках. Вони характеризуються значною різноманітністю і складною внутрішньою структурою. Їх класифікація базується на великій кількості критеріїв. [7, №7, с. 5].

Таблиця Класифікація інститутів за визначеними критеріями[2, с.20]

Критерії

Види інститутів

Характеристика

1. Залежно від рівня формалізації

Формальні

Включають політичні, економічні правила й контракти та поділяються на такі класи: посадові, розмежувальні, цільові, повноважні й агрегаційні

Неформальні

Розширені, вдосконалені та видозмінені офіційні правила; суспільно схвалені норми поведінки, звичаї й традиції; добровільно обрані стандарти поведінки

2. Залежно від ролі, яку відіграють в економічній системі

Базові

Основні (наприклад, інститут власності, підприємництва, конкуренції тощо)

Комплементарні

Допоміжні, що формуються навколо базових

3. Залежно від рівня рефлексії суб’єкта з приводу його діяльності

Природні

Ті, що виникають як автоматична реакція на ті чи інші зміни в економічному середовищі

Штучні

Є результатом цілеспрямованої людської діяльності, що проводиться відповідно до ідеальної моделі. Суб’єкт оцінює не тільки саму цілеспрямовану дію, але й її системні характеристики та подальші наслідки

Як видно з таблиці, перш за все, інститути поділяються на формальні, які закріплені в законодавчих та інших нормативних актах і означають обов’язковість дотримання, що забезпечується системою державних органів, навіть дією різних форм примушення, і неформальні, які становлять сукупність норм і правил соціально-культурного і морально-психологічного типу. До них належать також інститути ділової поведінки, що регулюють стосунки людей у процесі господарської діяльності.

Формальні інститути за рівнем дії є макроструктурні і мікроструктурні, тобто діють на рівні усієї економіки або установи, організації. Вони можуть бути загальними, які регулюють ділову поведінку. Формальні норми і правила утворюють ієрархічну, тобто інституційну, структуру економіки і суспільства. Конституція як основний закон визначає найбільш загальні норми і правила, на основі яких розгортається багатоманітна система норм і правил, що регулюють їх здійснення на нижчих рівнях економічної та суспільної системи.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Інноваційні процеси як шлях динамічного розвитку підприємства
господарювання виробництво нововведення Перехід економіки України до ринкового типу вимагає докорінних змін структури та якості праці, основного та оборотного капіталу, системи фінансів і ...

Аналіз особливостей формування державного регулювання будівельної індустрії України
Україна має значний промисловий потенціал. Сучасна економіка України характеризується нецілісністю внаслідок переходу від однієї економічної системи із властивими їй економічними формам ...

Удосконалення управління ефективністю виробництва в умовах ПП Каравай м. Житомир
Актуальність теми дипломної роботи обумовлена тим, що в сучасних умовах господарювання управління ефективністю виробництвом набуває великого суспільного, морально-емоційного та стимулююч ...

Copyright © 2019. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.