Меню сайту

Методика визначення локальних коефіцієнтів та коефіцієнта функціонального використання

При грошовій оцінці земельної ділянки в кожному конкретному випадку слід враховувати наявність розвідної мережі, можливості підключення до неї та принципову необхідність використання на земельній ділянці даного елементу інфраструктури.

Основним джерелом інформації при встановленні дії кожного з даної групи факторів є черговий план інженерних мереж разом із крупномасштабною топографічною зйомкою (масштаб 1:1000, 1:500). В разі відсутності таких матеріалів використовуються дані генеральних планів населених пунктів, детальні плани та інші види містобудівної документації, а також натурні обстеження.

Таблиця 4. Інженерно-геологічні фактори

Місцезнаходження земельної ділянки

Значення коефіцієнта

У межах території, що має схил поверхні понад 20%

0,80 - 0,90

На ґрунтах з несучою спроможністю менше ніж 1,0 кг/см при потужності понад 2 м

0,85 - 0,95

У зоні залягання ґрунтових вод на глибині менше 3 м

0,90 - 0,95

У зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (глибина затоплення понад 2 м)

0,90 - 0,95

У зоні значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується

0,90 - 0,95

У зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія - яри глибиною понад 10 м, штучні підземні виробки - катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини в земній корі, в тому числі із виходом метану на поверхню)

0,75 - 0,90

На намивних (насипних) територіях

1,02 - 1,07

Місцезнаходження земельної ділянки в зоні прояву того, чи іншого інженерно-геологічного фактору визначається лише на підставі залучення відповідного картографічного матеріалу. Вибір значення локального коефіцієнту залежить від важливості прояву фактору в даному населеному пункті і здійснюється експертним шляхом.

Таблиця 5. Історико-культурні фактори

Місцезнаходження земельної ділянки:

Значення коефіцієнта

У межах заповідної території

1,08-1,20

зоні регулювання забудови

1,07-1,11

У зоні історичного ландшафту, що охороняється

1,06-1,12

У зоні охорони поодиноких пам’яток

1,06-1,12

З метою забезпечення охорони пам’яток історії і культури встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови і зони природного ландшафту згідно чинного законодавства.

Підставою для визначення та делімітації історико-культурних факторів є віднесення пам’яток до Переліку пам’яток загальнодержавного, обласного та місцевого рівня та затверджена проектно-планувальна документація (історико-архітектурний план).

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Ефективність використання матеріальних ресурсів на підприємстві ТОВ Гіпрон
В сучасних умовах господарювання економіка України потребує глибоких і структурних зрушень. В цих умовах центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки п ...

Договірні взаємовідносини і партнерські зв'язки у підприємницькій діяльності
Договір є одним з основних видів зобов’язань по передачі товару, продукції чи наданні послуг в власність та розпорядження. Історія правового регулювання договору нараховує майже 4 тисяч ...

Управління конкурентоспроможностю підприємства ресторанного господарства в умовах глобалізації
Актуальність теми. З розвитком ринкових відносин відбувається становлення і формування конкурентного середовища в національній економіці. Підвищення жорсткості методів та форм проявленн ...

Copyright © 2025. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.