Меню сайту

Методика визначення локальних коефіцієнтів та коефіцієнта функціонального використання

При грошовій оцінці земельної ділянки в кожному конкретному випадку слід враховувати наявність розвідної мережі, можливості підключення до неї та принципову необхідність використання на земельній ділянці даного елементу інфраструктури.

Основним джерелом інформації при встановленні дії кожного з даної групи факторів є черговий план інженерних мереж разом із крупномасштабною топографічною зйомкою (масштаб 1:1000, 1:500). В разі відсутності таких матеріалів використовуються дані генеральних планів населених пунктів, детальні плани та інші види містобудівної документації, а також натурні обстеження.

Таблиця 4. Інженерно-геологічні фактори

Місцезнаходження земельної ділянки

Значення коефіцієнта

У межах території, що має схил поверхні понад 20%

0,80 - 0,90

На ґрунтах з несучою спроможністю менше ніж 1,0 кг/см при потужності понад 2 м

0,85 - 0,95

У зоні залягання ґрунтових вод на глибині менше 3 м

0,90 - 0,95

У зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (глибина затоплення понад 2 м)

0,90 - 0,95

У зоні значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується

0,90 - 0,95

У зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія - яри глибиною понад 10 м, штучні підземні виробки - катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини в земній корі, в тому числі із виходом метану на поверхню)

0,75 - 0,90

На намивних (насипних) територіях

1,02 - 1,07

Місцезнаходження земельної ділянки в зоні прояву того, чи іншого інженерно-геологічного фактору визначається лише на підставі залучення відповідного картографічного матеріалу. Вибір значення локального коефіцієнту залежить від важливості прояву фактору в даному населеному пункті і здійснюється експертним шляхом.

Таблиця 5. Історико-культурні фактори

Місцезнаходження земельної ділянки:

Значення коефіцієнта

У межах заповідної території

1,08-1,20

зоні регулювання забудови

1,07-1,11

У зоні історичного ландшафту, що охороняється

1,06-1,12

У зоні охорони поодиноких пам’яток

1,06-1,12

З метою забезпечення охорони пам’яток історії і культури встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови і зони природного ландшафту згідно чинного законодавства.

Підставою для визначення та делімітації історико-культурних факторів є віднесення пам’яток до Переліку пам’яток загальнодержавного, обласного та місцевого рівня та затверджена проектно-планувальна документація (історико-архітектурний план).

Перейти на страницу: 1 2 3 4

Подібні статті по економіці

Державна інвестиційно-інноваційна політика
інноваційний політика україна економіка В теперішній час, на етапі економічного зростання України, регулювання інвестиційного і інноваційного процесів з боку держави набувають особливого ...

Форми та системи оплати праці
Наймана праця є одним із важливих елементів ринкової системи господарювання. Робоча сила найманих працівників на ринку праці виступає як товар, який має вартість. Найбільш актуальним в ...

Дослідження цінової політики торгового підприємства
Незважаючи на зростаючу роль у сучасному маркетинговому процесі нецінових факторів, ціна залишається основним елементом маркетингу. Ціна - його єдиний елемент, що приносить дохід. Цим і ...

Copyright © 2024. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.