Методика визначення локальних коефіцієнтів та коефіцієнта функціонального використання
При грошовій оцінці земельної ділянки в кожному конкретному випадку слід враховувати наявність розвідної мережі, можливості підключення до неї та принципову необхідність використання на земельній ділянці даного елементу інфраструктури.
Основним джерелом інформації при встановленні дії кожного з даної групи факторів є черговий план інженерних мереж разом із крупномасштабною топографічною зйомкою (масштаб 1:1000, 1:500). В разі відсутності таких матеріалів використовуються дані генеральних планів населених пунктів, детальні плани та інші види містобудівної документації, а також натурні обстеження.
Таблиця 4. Інженерно-геологічні фактори
|
Місцезнаходження земельної ділянки |
Значення коефіцієнта |
|
У межах території, що має схил поверхні понад 20% |
0,80 - 0,90 |
|
На ґрунтах з несучою спроможністю менше ніж 1,0 кг/см при потужності понад 2 м |
0,85 - 0,95 |
|
У зоні залягання ґрунтових вод на глибині менше 3 м |
0,90 - 0,95 |
|
У зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (глибина затоплення понад 2 м) |
0,90 - 0,95 |
|
У зоні значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується |
0,90 - 0,95 |
|
У зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія - яри глибиною понад 10 м, штучні підземні виробки - катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини в земній корі, в тому числі із виходом метану на поверхню) |
0,75 - 0,90 |
|
На намивних (насипних) територіях |
1,02 - 1,07 |
Місцезнаходження земельної ділянки в зоні прояву того, чи іншого інженерно-геологічного фактору визначається лише на підставі залучення відповідного картографічного матеріалу. Вибір значення локального коефіцієнту залежить від важливості прояву фактору в даному населеному пункті і здійснюється експертним шляхом.
Таблиця 5. Історико-культурні фактори
|
Місцезнаходження земельної ділянки: |
Значення коефіцієнта |
|
У межах заповідної території |
1,08-1,20 |
|
зоні регулювання забудови |
1,07-1,11 |
|
У зоні історичного ландшафту, що охороняється |
1,06-1,12 |
|
У зоні охорони поодиноких пам’яток |
1,06-1,12 |
З метою забезпечення охорони пам’яток історії і культури встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови і зони природного ландшафту згідно чинного законодавства.
Підставою для визначення та делімітації історико-культурних факторів є віднесення пам’яток до Переліку пам’яток загальнодержавного, обласного та місцевого рівня та затверджена проектно-планувальна документація (історико-архітектурний план).
Подібні статті по економіці
Витрати підприємства
Виробнича
практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину,
що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та
комерційної діяльності з ...
Аналіз системи економічних відносин між господарюючими суб'єктами
Людині
для існування необхідно виробляти життєві блага: продукти харчування, одяг,
взуття, житло, транспортні засоби, меблі, засоби зв'язку, ліки та ін. Для
виробництва благ потрібні ек ...
Управління конкурентоспроможностю підприємства ресторанного господарства в умовах глобалізації
Актуальність теми. З розвитком ринкових відносин
відбувається становлення і формування конкурентного середовища в національній
економіці. Підвищення жорсткості методів та форм проявленн ...