Методи аналізу управлінських рішень

Конкурентоспроможність - це "властивість об'єкту, що характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потребі в порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об'єктами на даному ринку".

Методи оцінки конкурентних переваг, що розглядаються в різних джерелах, охоплюють далеко не всі аспекти забезпечення конкурентоспроможності. М.М. Зосім вважає за доцільне до інтегральної оцінки конкурентних переваг застосовувати системний, комплексний і нормативний підходи.

З позицій системного підходу при інтегральній оцінці конкурентних переваг об'єктів як систем слід окремо оцінювати чинники зовнішнього оточення і внутрішньої структури систем. "З позицій комплексного підходу при оцінці конкурентних переваг слід враховувати технічні (технічний рівень виробництва і продукції, що випускається, і т.п.); правові (стабільність демократичних перетворень, системність і обгрунтованість законодавчих актів по різних напрямах має рацію); ринкові (потенціал ринку, сила конкуренції, відвертість, маркетинг і т.п.); наукові (глибина аналізу економічних законів і закономірностей, законів організації, широта і глибина застосування наукових підходів, сучасних методів); економічні (рентабельність, стійкість, фінансові інструменти, забезпеченість ресурсами і так далі); організаційні (організація виробництва, праці і менеджменту, логістика, організація ринкової інфраструктури і т.д.); психологічні і інші аспекти забезпечення конкурентоспроможності, а також їх взаємовплив".

Застосування нормативного підходу до оцінки спонукатиме організовувати нормування і моніторинг конкретних чинників переваги конкретних об'єктів.

На стадії проектування (інноваційного, інвестиційного, стратегічного планування і т.д.) інтегральну оцінку конкурентних переваг, наприклад, товару можна здійснювати за формулою:

де КПТ - інтегральний показник конкурентних переваг конкретного товару;= 1, 2,.,n - номер конкурентної переваги конкретного товару;= 1, 2,., m - номер фактора i-ї конкурентної переваги товару;

а - вагомість конкурентної переваги, ∑αi = 1;

βij - вагомість j-го фактора i-ї конкурентної переваги, βij = 1;

Пj - відносне чи нормативне значення i-ї конкурентної переваги;

Фij - відносне чи нормативне значення j-ro фактору i-ї конкурентної переваги.

Оцінку конкурентоспроможності персоналу слід здійснювати виходячи з його конкурентних переваг, які бувають зовнішніми по відношенню до персоналу і внутрішніми. "Зовнішня конкурентна перевага персоналу визначається конкурентоспроможністю організації, в якій працює конкретний робочий або фахівець".

Якщо у організації високий рівень конкурентоспроможності, то і персонал має хороші зовнішні умови для досягнення високого рівня конкурентоспроможності. Внутрішні конкурентні переваги персоналу можуть бути спадковими і набутими. Тільки виключно обдаровані люди меншою мірою залежать від зовнішніх умов.

Подібні статті по економіці

Аналіз системи економічних відносин між господарюючими суб'єктами
Людині для існування необхідно виробляти життєві блага: продукти харчування, одяг, взуття, житло, транспортні засоби, меблі, засоби зв'язку, ліки та ін. Для виробництва благ потрібні ек ...

Форми та системи заробітної плати
Актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що заробітна плата є одним з найважливіших джерел добробуту людини. Саме тому вона потребує становлення чіткої і найбільш ефективн ...

Державний бюджет. Дефіцит бюджету
ХХ століття визначилось значним розвитком суспільства і, як результат цього, розвитком держави взагалі. Однією з найважливіших передумов розвитку та існування сучасної демократичної де ...