Методи аналізу управлінських рішень

Конкурентоспроможність - це "властивість об'єкту, що характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потребі в порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об'єктами на даному ринку".

Методи оцінки конкурентних переваг, що розглядаються в різних джерелах, охоплюють далеко не всі аспекти забезпечення конкурентоспроможності. М.М. Зосім вважає за доцільне до інтегральної оцінки конкурентних переваг застосовувати системний, комплексний і нормативний підходи.

З позицій системного підходу при інтегральній оцінці конкурентних переваг об'єктів як систем слід окремо оцінювати чинники зовнішнього оточення і внутрішньої структури систем. "З позицій комплексного підходу при оцінці конкурентних переваг слід враховувати технічні (технічний рівень виробництва і продукції, що випускається, і т.п.); правові (стабільність демократичних перетворень, системність і обгрунтованість законодавчих актів по різних напрямах має рацію); ринкові (потенціал ринку, сила конкуренції, відвертість, маркетинг і т.п.); наукові (глибина аналізу економічних законів і закономірностей, законів організації, широта і глибина застосування наукових підходів, сучасних методів); економічні (рентабельність, стійкість, фінансові інструменти, забезпеченість ресурсами і так далі); організаційні (організація виробництва, праці і менеджменту, логістика, організація ринкової інфраструктури і т.д.); психологічні і інші аспекти забезпечення конкурентоспроможності, а також їх взаємовплив".

Застосування нормативного підходу до оцінки спонукатиме організовувати нормування і моніторинг конкретних чинників переваги конкретних об'єктів.

На стадії проектування (інноваційного, інвестиційного, стратегічного планування і т.д.) інтегральну оцінку конкурентних переваг, наприклад, товару можна здійснювати за формулою:

де КПТ - інтегральний показник конкурентних переваг конкретного товару;= 1, 2,.,n - номер конкурентної переваги конкретного товару;= 1, 2,., m - номер фактора i-ї конкурентної переваги товару;

а - вагомість конкурентної переваги, ∑αi = 1;

βij - вагомість j-го фактора i-ї конкурентної переваги, βij = 1;

Пj - відносне чи нормативне значення i-ї конкурентної переваги;

Фij - відносне чи нормативне значення j-ro фактору i-ї конкурентної переваги.

Оцінку конкурентоспроможності персоналу слід здійснювати виходячи з його конкурентних переваг, які бувають зовнішніми по відношенню до персоналу і внутрішніми. "Зовнішня конкурентна перевага персоналу визначається конкурентоспроможністю організації, в якій працює конкретний робочий або фахівець".

Якщо у організації високий рівень конкурентоспроможності, то і персонал має хороші зовнішні умови для досягнення високого рівня конкурентоспроможності. Внутрішні конкурентні переваги персоналу можуть бути спадковими і набутими. Тільки виключно обдаровані люди меншою мірою залежать від зовнішніх умов.

Подібні статті по економіці

Асоціація як форма організації об’єднань підприємств
асоціація господарський об’єднання Як правило, одним із перших питань, що постає під час створення об’єднань підприємців (далі - асоціацій), є вибір їхньої організаційно-правової форми і ...

Вплив діяльності ТНК на конкурентоспроможність економіки України
Міжнародні корпорації останньої чверті XX ст. - початку ХХІ ст. є найважливішим елементом розвитку світової економіки і міжнародного бізнесу. Їх бурхливий розвиток відображає загострення між ...

Закономірності формування перехідної економічної системи та її особливості в Україні
Основна частина даної курсової роботи складається з 2-х розділів. Перший розділ має назву «Закономірності і особливості розвитку перехідних економік» і складається з 3-х підрозділів. В ...