Cобівартості продукції. ЇЇ основні види. Визначення собівартості одиниці продукції

Під собівартістю продукції розуміють витрати на її виробництво, виражені у грошовій формі. Собівартість сільськогосподарської продукції складається з витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва сільськогосподарських угідь, машин, механізмів та інших основних засобів, матеріальних і трудових виробничих ресурсів.

У собівартості продукції знаходять своє відображення ступінь використання виробничих ресурсів, рівень організації і технології виробництва, обсяг виробленої продукції. Тому собівартість вважають важливим якісним показником роботи підприємства, який великою мірою впливає на рівень рентабельності виробництва та величину чистого доходу.

Собівартість продукції, як одна з важливих сторін діяльності господарства, відображається системою показників. У процесі виробництва формується технологічна собівартість, яка складається із основних прямих виробничих витрат, пов’язаних безпосередньо з технологією виробництва продукції, матеріальних витрат (на придбання насіння і садивного матеріалу, добрив, кормів, сировини), оплати праці та інших прямих витрат.

Крім технологічних витрат у собівартість виробництва продукції входять загальновиробничі витрати з організації виробництва і управління, які безпосередньо не відносяться до технології виробництва окремого виду продукції і мають характер накладних витрат. Собівартість продукції з урахуванням прямих і накладних витрат називають виробничою собівартістю. При цьому слід враховувати, що величина накладних витрат у собівартості одиниці продукції залежить від абсолютної їх сум, а також від розподілу цих витрат між окремими видами виробництва продукції.

По реалізованій продукції визначають повну собівартість, яка складається з виробничої собівартості адміністративних витрат та витрат з реалізації продукції (витрат по збуту). Витрати з реалізації включають вантажні і транспортні витрат, із сортування та упаковки, приймання і реалізації продукції, не відшкодовані закупівельними організаціями тощо [2, с.31-32].

Заплановані витрати, включаючи загальновиробничі, за культурами (групами культур), видами та групами тварин і птиці, виконуваними роботами під урожай майбутніх років, що їх планують як незавершене виробництво, становлять собівартість продукції чи робіт

[16, с.653].

Поряд із цим обчислюють собівартість одиниці продукції,

робіт чи послуг. Розрахунок собівартості продукції (робіт, послуг) здійснюється у такій логічній послідовності.

Зернові культури.

Витрати на вирощування і збирання зернових культур (включаючи витрати з доробки зерна на току в межах календарного року) становлять собівартість зерна, зерновідходів та соломи.

При розрахунках собівартості в першу чергу із загальної суми витрат виключають собівартість соломи (полови), стебел кукурудзи. Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначають, виходячи із розрахунково-нормативних витрат на їх збирання, транспортування, скиртування й інші роботи відповідно до прийнятої у господарстві технології.

Решту витрат розподіляють між зерном і зерновідходами, при цьому зерно приймається за одиницю, а зерновідходи прирівнюються до нього за коефіцієнтом, який розраховують за вмістом у них повноцінного зерна.

Подібні статті по економіці

Аналіз випуску готової продукції та її реалізації
За умов ринкової економіки господарчим суб’єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту ...

Економіка механічного цеху
Метою курсової роботи є практична реалізація теоретичних та методичних положень економічної теорії на рівні промислового підприємства та його виробничих підрозділів. Завданням курсово ...

Економічний аналіз діяльності ЗАТ Одесавинпром
Економічний аналіз на відміну від інших видів аналізу відноситься до абстрактно-логічних методів дослідження економічних явищ. Економічний аналіз означає виділення окремих показників ...