Меню сайту

Планування витрат підприємства на виробництво та обіг продукції

На підприємствах України при плануванні витрат на виробництво та обіг продукції визначається величина цих витрат, які необхідні для виробництва продукції щодо кожної калькуляційної одиниці, а також для випуску всього обсягу продукції в цілому по підприємству. Визначають планову собівартість продукції на основі методу калькулювання, що застосовується на конкретному підприємстві. Розрахунок планової собівартості складається для визначення:

загальної суми витрат у цілому та за окремими видами продукції в тому році, що планується;

собівартості продукції за окремими процесами (групами калькуляції) за статтями витрат;

резервів зниження витрат, пов’язаних з виконанням та реалізацією продукції. Крім того, розрахунок планової собівартості дає змогу здійснити контроль за використанням матеріальних та грошових коштів. Кошторис витрат та планові калькуляції складають на основі норм витрачання матеріалів, що застосовуються, палива, енергії, норм виробітку та обслуговування робочих місць.

Розрахунок витрат на матеріали, покупні вироби та напівфабрикати, технологічне паливо та енергію складають, виходячи з обсягів замовлень, що плануються, в облікових одиницях на окремих процесах підприємств та норм матеріальних ресурсів, що застосовуються, на облікову одиницю (замовлення) з урахуванням передбачених змін у техніці, технології та організації виробництва.

При аналізі управління фінансовим блоком підприємства можна виділити такі основні питання:

облік надходжень грошових коштів від реалізації;

організація планування та калькулювання собівартості продукції;

порядок формування звітності.

Облік надходжень грошових коштів від реалізації ведуть, як правило, комерційно-збутові служби. Відповідно до делегованих повноважень, вони мають інформацію про:

кінцеві ціни на реалізовану продукцію;

структуру реалізованої продукції за споживачами і ціновими характеристиками;

поточні потреби покупців продукції підприємства;

поточні та планові надходження від реалізації.

Але ці служби не аналізують питання співвідношення рівня цін та витрат, швидкість обороту активів та інші фінансово-економічні показники. Планово-економічні відділи ведуть планування та калькуляцію собівартості. Складені плани мають скоріше формальний характер, ніж реальне керівництво до виконання. Плани складаються в основному таким чином:

завдяки опитуванню основних споживачів продукції за рівнем цін;

складається попередня виробнича програма випуску продукції;

визначається необхідна величина обсягу продажів для прибуткової роботи підприємства;

складається план по продукції на основі отриманого потрібного обсягу та цін, що забезпечує прибуткову роботу.

Немає поточного контролю за виконанням планів та немає підсумкових звітів про виконання планів. Крім того, плани, що складаються, мають виробничий акцент, не беручи до уваги поточні можливості підприємств та коливання кон’юнктури ринку. Структура витрат оцінюється в основному за рік (при виникненні необхідності за квартал), при цьому неможливо проаналізувати негативні тенденції та вплинути на їхню зміну. Аналітичні матеріали про рівень витрат, які формуються, придатні для внутрішнього користування, але не здійснюють суттєвого впливу на прийняття управлінського рішення. Формування фінансової звітності веде бухгалтерія. Вона консолідує інформацію для відображення в стандартній звітності. Практика роботи підприємств засвідчує, що на підприємствах України облік витрат на виробництво продукції здійснюється відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.1999 р., а також відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Міністерством фінансів України від 27.04.2000 р. Загалом, для розробки плану витрат на виробництво та обіг продукції використовують показники всього комплексу тактичних планів підприємства, а саме:

обсяг виробництва та реалізації продукції, його структуру (виробнича програма або план випуску);

обсяг товарообороту;

показники плану матеріально-технічного забезпечення виробництва (потреба в матеріалах, обладнанні, паливі);

показники плану з праці та персоналу (потреба в чисельності, оплата праці);

показники плану інвестицій (витрати на інноваційні заходи, обсяг необхідних інвестицій);

прогресивні норми і нормативи тощо.

Отже, планування витрат підприємства на виробництво та обіг продукції передбачає розробку наступних документів: розрахунок зниження собівартості продукції за техніко-економічними чинниками; планові калькуляції на окремі види продукції (робіт і послуг); кошториси витрат; зведений план витрат підприємства.

Висновки

Отже, поняття "витрати" характерне для діяльності будь-якого підприємства, однак аналіз літературних джерел та останніх наукових публікацій зазначив, що на сьогодні не існує єдиного погляду щодо його трактування. Досить часто авторами ототожнюються такі поняття, як "витрати", "затрати", "видатки" на підґрунті спільної бази використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. При цьому, основним завданням класифікації витрат є формування собівартості продукції.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

АПК в сучасних умовах господарювання
Сьогодні сільськогосподарське виробництво і в цілому агропромисловий комплекс України перебувають у центрі суспільної уваги, оскільки і без того небагатий наш стіл останнім часом особливо з ...

Загальна характеристика господарської діяльності ДП Тростянецьводоканал
Актуальність дипломної роботи полягає у орієнтації на підготовку кваліфікованих фахівців для фінансової системи держави, які повинні об'єктивно оцінювати економічні процеси, що відбуваю ...

Аналіз діяльності ВАТ Люботинський хлібозавод
хлібозавод пшеничний номенклатура Навчально-виробнича практика на харчових підприємствах є основоположною в підготовці висококваліфікованих фахівців, адже це одна з найважливіших програм ...

Copyright © 2020. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.