Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства

Висновки

Розглянувши дану тему, слід зазначити, що основною негативною стороною монополізації економіки є надмірна влада фірм - монополістів. Ринкова влада полягає в здатності впливати на ціну товару. Завдання антимонопольної політики полягає в тому, щоб перешкодити фірмам отримати необмежену ринкову владу, розширити можливості конкуренції і перевести її в нецінову.

Безперечно, в деяких випадках (але лише в малій кількості від їх загальної кількості) існування монополії є виправданим і необхідним, але за цими процесами повинний здійснюватися жорсткий контроль із боку держави по недопущенню зловживання своїм монопольним становищем. Вирішальну роль у створенні на ринку сприятливого конкурентного середовища грають антимонопольне законодавство і діяльність антимонопольних органів, правильне поводження яких сприяє стабілізації всієї економіки в цілому.

З метою удосконалення антимонопольного регулювання в Україні необхідно подальший розвиток нормативно-правової бази у сфері державної антимонопольної політики. Активне використання вікового досвіду антимонопольного законодавства США і на антимонопольну практику інших розвинених країн з розвиненою ринковою економікою сприятиме перетворенню антимонопольного законодавства України в ефективний регулятор ринкових відносин.

До актуальних перспективним заходам урядової політики в галузі антимонопольного регулювання належать:

- продовження структурних перетворень в економіці України, особливо в галузях природних монополій;

- вдосконалення нормативної бази для організації ефективного контролю за фінансовими потоками монополій;

- регулювання і контроль інвестиційних програм;

- створення умов для розвитку конкуренції в потенційно конкурентних видах діяльності й подальший регулювання цих видів діяльності;

- підвищення ефективності реалізації повноважень держави щодо належних йому акцій акціонерних товариств - природних монополій;

- приведення рівня цін на продукцію монополій у відповідність з реальними витратами;

- цільове дотування за рахунок відповідних бюджетів при наданні пільг окремим категоріях споживачів;

- скорочення практики перехресного субсидування різних груп споживачів при адресної підтримки соціально незахищених груп населення.

Для подальшого розвитку антимонопольного регулювання необхідно також впорядкування взаємовідносин антимонопольних органів з іншими органами виконавчої влади.

Остаточна мета полягає в тому, щоб на ринку залишилися лише ті підприємства, які забезпечать більш високу якість товару, выдносно більш низькі ціни і швидку змінюваність асортименту.

Підводячи підсумок сказаному, можна стверджувати, що антимонопольне законодавство є найважливішою складовою сучасної економіки. Сфера його функціонування зачіпає інтереси не тільки виробників, але і споживачів, забезпечуючи одним можливість реалізувати свій товар на ринку в умовах конкурентної боротьби, а іншим - оптимальні ціни на товари і послуги.

Подібні статті по економіці

Дослідження стохастичних зв’язків
Усі соціально-економічні явища взаємозв'язані та взаємозумовлені і зв'язок (залежність) між ними носить причинно-наслідковий характер. Суть причинного зв'язку полягає в тому, що при необ ...

Трансформація економічних систем постсоціалістичних країн
Капіталістичний спосіб виробництва розвивається вже п'ять століть. За цей час у його межах відбулися три революційні зрушення в технологічному способі виробництва, якісних змін зазнали в ...

Цикли Кондрат'єва
Відомо декілька типів економічних циклів, які іно­ді називають хвилями. Їх важко виділиті з-за великої кількості їх показників, з-за часової pозмитості гpаниць між ними. Так звані довгі ...