Тенденції еволюції найважливіших елементів економічної системи на початку ХХІ ст.

Для відносин економічної власності буде характерним зростання плюралізму форм власності, зумовлене ускладненням системи продуктивних сил і техніко-економічних відносин (тобто технологічного способу виробництва) загалом і кожного їх елементу зокрема. З'являтимуться нові форми інтегрованої міжнародної власності на базі одиничного, часткового та загального поділів праці. Цілісність таких відносин власності неможлива без домінування однієї суспільної форми розвитку продуктивних сил - державної власності на певні об'єкти (засоби виробництва, фінансово-кредитні інститути та ін., передусім значну частку національного доходу), але з постійним посиленням демократичного змісту, її розвиток зумовлений дією закону одержавлення капіталістичної економіки. Така тенденція спостерігається і в останні два-три десятиліття, незважаючи на спроби урядів багатьох країн зменшити частку державних витрат у ВНП. Деякі західні науковці прогнозують абсолютне переважання державної форми власності.

Так, американський економіст В. Беквіт стверджує, що у 2200 році у США держава володітиме 90 % всієї реальної власності. Аналогічної точки зору дотримується Р. Хейблоннер, який вважає, що ринковий механізм і приватна власність будуть істотно або повністю замінені державною власністю та державним управлінням. Такі прогнози видаються безпідставними, оскільки механічно копіюють тенденцію розвитку державної власності в окремі проміжки часу і екстраполюють її на майбутнє, не враховуючи дію закону заперечення заперечення (кожна наступна, розвинутіша форма власності не повністю, а діалектично заперечує попередню) [7, 197].

Прогнози цих економістів ґрунтуються майже на повному запереченні корпоративної (монополістичної) власності. Очевидно, що державна власність в найвищою суспільною формою розвитку продуктивних сил лише в межах окремих національних держав, а оскільки сучасні продуктивні сили все більше переростають межі окремих країн, посилюється інтернаціоналізація технологічного способу виробництва, то їх суспільною формою розвитку стають розвинутіші (порівняно з державною) форми економічної власності, зокрема інтегрована власність окремих країн. її об'єктами можуть бути різні елементи продуктивних сил (засоби праці, предмети праці, наука - у формі спільних патентів, ліцензій та ін.). Однак домінуючою суспільною формою розвитку продуктивних сил залишається державна власність.

Ще однією тенденцією розвитку відносин власності стане зрощування різних форм власності й утворення на цій основі змішаних її форм.

Щодо особливостей розвитку відносин економічної власності у майбутньому розвиватимуться асоційовані форми власності трудових колективів як у межах окремих країн, так і між державами. Зростатиме питома вага профспілкової, кооперативної власності. У структурі корпоративної власності збільшуватиметься частка акцій трудящих, внаслідок чого частка в ній олігополістичної власності зменшуватиметься. Оскільки однією з основ економічної свободи людини і надалі залишиться приватна власність, то її значення зростатиме за умови її поступового наповнення з колективним змістом. Поглиблення процесу усуспільнення виробництва і праці передбачає домінування колективних форм власності. Щоб узгодити ці імперативи прогресу особи та виробництва, необхідне поєднання індивідуального та колективного привласнення. Комбінування різних форм привласнення буде ще однією тенденцією еволюції відносин економічної власності.

Подібні статті по економіці

Аналіз ПРП Луганської області
У останні десятиріччя під дією антропогенного фактора в Україні різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Гостро постали такі екологічні проблеми як, погіршення якості ...

Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
У світовій системі економіки чималу роль грають колишні соціалістичні країни. До цієї групи відносяться країни, у яких довгий час існував соціалістичний режим. Розглянемо основні тенд ...

Визначення конкурентоспроможності оптового торгівельного підприємства Авіс
Об'єктивні чинники, що пояснюють багато глибинних причин наших економічних і соціальних труднощів, темпів економічного розвитку, що знижуються, за останні десятиліття, з одного боку, і п ...