Причини роздержавлення і приватизації та їх основні моделі
роздержавлення приватизація економічний
Необхідність роздержавлення, в тому числі приватизації в СРСР, була зумовлена такими чинниками:
поступове зниження темпів економічного зростання. Певною мірою це було спричинено зростанням масштабів народногосподарського комплексу, здебільшого - зниженням ефективності економіки;
істотне зниження темпів зростання продуктивності праці (за період 1960-1985 рр. - майже у 2,5 раза), причому на 1 % приросту продуктивності праці витрачалося понад 2 % приросту оновлення виробничих фондів;
значне відставання порівняно з розвинутими країнами у впровадженні досягнень НТР у виробництво (у США, наприклад, у 1985 р. налічувалося понад 1,5 млн. комп'ютерних систем і понад 17 млн. персональних комп'ютерів, а в СРСР - лише кілька комп'ютерних систем, а загалом за рівнем комп'ютеризації відставання було більш ніж стократним);
поглиблення диспропорцій в економіці: у 1928 р. частка предметів споживання в загальному обсязі промислової продукції становила 60,5 %, а в 1985 р. - лише 25 %. Це, а також кумулятивна дія інших чинників, призвело до розвитку дефіцитної економіки. У СРСР у 1990 р. із 1100 товарних груп лише 5 були недефіцитними;
низька конкурентоспроможність товарів на світовому ринку, переважно сировинна спрямованість експорту;
зростання "зрівнялівки" в оплаті робочої сили, що за низької заробітної плати підривало стимули до праці;
значне уповільнення темпів зростання реальних доходів населення. У СРСР у 1966-1970 рр. вони становили 5,9 %, а в 1981-1985 рр. - 1,8 %, у 1985-1988 рр. - 1,4 %;
швидке збільшення зовнішнього боргу СРСР та відсотків на його обслуговування. У 1984 р. витрати на обслуговування цього боргу становили 5,9 млрд дол., а в 1986 р. - 15,1 млрд дол. за одночасного скорочення валютних надходжень від експорту нафти. В Україні темпи зростання реальних доходів населення відповідно становили 20 % і 14 %. За рівнем життя СРСР посідав у 1990 р. 77 місце у світі [8, 205].
Деякі причини глибокої економічної кризи, успадкованої від СРСР, також мають пряме або опосередковане відношення щодо причин роздержавлення і приватизації.
У політико-ідеологічному аспекті роздержавлення і приватизація в пострадянських країнах розглядались як справедлива винагорода за надмірну експлуатацію трудящих і як прагнення керівників нових суверенних держав забезпечити рівність всіх громадян перед їх входженням у ринкову економіку.
Загалом у країнах колишнього СРСР та соціалістичної співдружності роздержавлення і приватизація відбувалися за різними соціально-економічними моделями та конкретними механізмами їх реалізації. Основними серед них є; модель масового роздержавлення і приватизації; модель колективного роздержавлення і приватизації; модель зовнішнього власника; змішана модель роздержавлення і приватизації; модель соціально орієнтованої власності.
Модель масового роздержавлення і приватизації найповніше була реалізована у Чехії, Росії, Литві та Монголії, частково - у Польщі. Вона не використовувалась у колишній НДР, Угорщині, деяких країнах СРСР. У межах цієї моделі в Чехії використовувались такі найважливіші методи: прямий продаж, частка якого становила 44,8 %, ваучерний метод - 23 %, комерціалізація та перетворення на акціонерне товариство - 22,4 %, відкритий аукціон - 10,5 %, безкоштовне передавання майна муніципалітетам, пенсійним фондам і банкам - 8,1 %, відкритий конкурс - 8 %; приватизація існуючих державних акціонерних товариств - 4 %. Крім того, практикувалось повернення частини майна колишнім власникам (реституція), передавання частини власності державним кооперативам. Для реалізації цих методів держава виділила 40 млрд. чеських крон (із загальної суми кредитних ресурсів у 400 млрд крон) [7, 187].
Подібні статті по економіці
Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
Перетворення планово-директивної економіки у
відкриту ринкову пов'язано сьогодні з вирішенням ряду актуальних проблем:
заміною старої господарської структури, реструктуризацією
пром ...
Аналіз особливостей формування державного регулювання будівельної індустрії України
Україна
має значний промисловий потенціал. Сучасна економіка України характеризується
нецілісністю внаслідок переходу від однієї економічної системи із властивими їй
економічними формам ...
Інноваційні напрями регіонального розвитку
У
сучасних умовах господарювання інноваційна діяльність служить могутнім
каталізатором розвитку економіки, тому що вона являє собою інструмент
конкуренції.
Сьогодні
Україна пережива ...