Меню сайту

Детінізація економіки як нагальна потреба українського суспільства

тіньовий економіка нелегальний підприємництво

Розмах тіньової діяльності в Україні та її кримінального сегмента вимагає створення правових основ боротьби з нелегальним підприємництвом та "відмиванням брудних грошей". Законодавче регулювання відповідальності за відмивання "брудних" грошей необхідне насамперед в інтересах боротьби з організованою злочинністю для того, щоб підірвати фінансову основу цього виду тіньової діяльності.

З цією метою у 1991 р. Україна ратифікувала Віденську Конвенцію ООН "Про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин" (1988р.), що передбачає обов'язкову кримінальну відповідальність за низку діянь, пов'язаних з обігом наркотиків і, зокрема, за приховання або утаювання дійсного характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, дійсних прав щодо власності або її приналежності, якщо відомо, що така власність отримана внаслідок правопорушення або правопорушень, визнаних такими в зв'язку з виробництвом, виготовленням, збутом, транспортуванням і іншими діями щодо наркотичних засобів і психотропних речовин, а також відповідальність за придбання, володіння або використання такої власності, якщо в момент її одержання відомо, що вона отримана внаслідок правопорушення або участі в ньому.

Важливе значення у посиленні боротьби з економічною злочинністю в Україні призваний зіграти Новий Кримінальний кодекс України, що встановив кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) коштів або іншого майна, отриманих злочинним шляхом. Стаття 209 "Легалізація (відмивання) коштів і іншого майна, одержаних злочинним шляхом" передбачає відповідальність за здійснення фінансових операцій і інших угод з коштами й іншим майном, отриманих свідомо злочинним шляхом, а також використання зазначених коштів і іншого майна для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності, а також створення організованих груп в Україні або за її межами для легалізації (відмивання) коштів і іншого майна, отриманих свідомо злочинним шляхом.

Кримінальний кодекс України містить також спеціальну норму ст. 306, що встановлює кримінальну відповідальність за розміщення коштів, отриманих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів, у банках, на підприємствах, в установах, організаціях і їхніх підрозділах або придбання за такі кошти об'єктів, майна, що підлягає приватизації, або устаткування для виробничих або інших потреб з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів.

Крім цього, в Україні діє постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про сорок рекомендацій групи по розробці фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (РАТР)" від 28 серпня 2001 р. N1124,що зобов'язує органи виконавчої влади, банківські й інші фінансові установи керуватися у своїй діяльності запропонованими рекомендаціями. [12, 25-28].

Проте слід визнати, що такі заходи дещо позитивно вплинули на розвиток легальної економіки, гальмуючи тіньовий сегмент підприємницької діяльності, але бажаних результатів не принесли.

На наш погляд, більш результативнішими були б заходи із переходу регулювання тіньової економіки побудовані на неоліберальній моделі економічних перетворень, що були притаманні початковому етапу реформування, до інституційної моделі ринкових перетворень, поєднаної з елементами сильного державного регулювання. За такої моделі діяльність органів державної влади з регулювання тіньової економіки повинна містити інституційно-правове регулювання, яке в свою чергу вимагає негайного завершення правової реформи в державі.

Економічні передумови детінізації економічних відносин в Україні мають стати стрижневим, системотвірним елементом комплексної системи детінізації (КСД), що спямовані не лише на усунення наявних факторів, що зумовлюють відтворення джерел тіньових відносин, а й у об’єктивному зменшенні маси непродуктивного капіталообігу й документообігу та удосконаленні на цій основі функцій правоохоронних органів. Виходячи з цього, на наш погляд, КСД слід формувати за такими напрямами:

1. Організаційно-правове забезпечення економічних передумов детінізації шляхом усунення наявних факторів, що зумовлюють або сприяють відпливу капіталів за кордон та відтворенню тіньової економіки.

2. Організаційно-правове забезпечення формування функціональної складової КСД щодо розроблення методики оптимізації загальної структури організаційних та реєстраційно-дозвільних функцій.

. Організаційно-правове забезпечення формування оптимізації організаційної структури органів державного і корпоративного управління згідно з КСД.

Висновок

Отже, зважаючи на те, що "тіньова" економіка є не тільки криміногенним явищем, а й економічним, пронизаним фінансовими, організаційно-управлінськими і правовими технологіями, успіхи у напрямі усунення підґрунтя для її існування можливі лише за умови єдиної концепції та програми скоординованих дій, в основі яких і повинно бути створення ринкової інфраструктури в Україні з максимальною прозорістю та врегульованістю економічних відносин у суспільстві.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Ефективність використання оборотних коштів підприємства і шляхи її підвищення
кошти управління Господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів. У процесі управління підприємством дуже важливо правильно визначити потребу в оборотних коштах. Вел ...

Визначення чисельності працюючих на підприємстві
Персонал підприємства - це сукупність фізичних осіб, що перебувають з фірмою як юридичною особою у відносинах, регульованих договором найму. Він являє собою колектив працівників з певно ...

Тіньова складова національної економіки та напрямки протидії
Світовий історичний досвід господарювання показує, по-перше, що "тіньова" економіка у різних масштабах існувала практично у всіх економічних системах, по-друге, - багатогранні ...

Copyright © 2021. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.