Оцінка розвитку будівельної індустрії України за 2006 - 2009 рр.
В даний час і в найближчій перспективі (10-15 років) будівництво нових виробничих об’єктів буде вестися в незначних обсягах. Основними напрямами і пріоритетами структурної реорганізації промислового будівництва буде розширення, реконструкція, перепрофілювання і технічне переоснащення існуючих промислових об'єктів. На жаль, уряд не приділяє уваги промисловому будівництву через підвищення затрат на соціальну сферу. Обсяг бюджетних інвестицій у капітальне будівництво різко зменшився, і цього року оголошено свого роду спеціальний мораторій на його фінансування.
У 2010 році у житловому будівництві не вдалося зупинити скорочення введення житла, якого побудовано 5,36 млн.кв.м загальної площі, що на 10,7% менше, ніж у 2009 році. Найбільший спад відбувся в Автономній Республіці Крим (33,1%), Рівненській (42,5%), Вінницькій (39,1%), Хмельницькій (34,8%) та інших областях. Приріст досягнуто лише у Тернопільській (33,4%), Дніпропетровській (11,7%), Херсонській (8,7%), Львівській (6,4%) та Чернівецькій (5,4%) областях та у м. Києві (16,8%) [2, с.33].
Досить складна ситуація спостерігається у незавершеному будівництві.
За даними обстеження Держкомстату у 2009 році у незавершеному будівництві за всіма формами власності налічується 2,2 тис. будов та 12,4 тис. окремих об’єктів виробничого і 23,4 тис. об'єктів невиробничого призначення (за винятком об’єктів індивідуального житлового будівництва).
Більше двох третин будов та окремих об’єктів незавершеного будівництва тимчасово припинені або законсервовані.
Близько половини тимчасово припинених або законсервованих будов та об’єктів мають досить високий рівень будівельної готовності, а в деяких випадках будівництво припинено на майже закінчених будовах та об’єктах.
Через відсутність фінансування не будується 95% будов та 96% об’єктів, а решта - через невідповідність проекту екологічним вимогам, відсутність сировини для виробництва запроектованої до випуску продукції, неукладання контрактів тощо.
Отже, виходячи з вищенаведених даних щодо стану будівельної галузі, можна окреслити коло наступних проблем:
Відсутність джерел фінансування будівництва (значне скорочення обсягів державних централізованих капітальних вкладень, зменшення інвестиційних можливостей домінуючої частини суб'єктів господарювання, зубожіння значної кількості людей).
Викокий ступінь зносу основних фондів, їх занедбаність через віджсутність інвестиційного попиту.
Практична ліквідація великих будівельних підрозділів, здатних виконувати багатомільйонні проекти (неможливість конкурувати з такими крупними структурами, як французькі компанії “DUMES GTM” чи ”BOUYGUES”).
Недосконала система ціноутворення.
Бюрократичні перешкоди на шляху реалізації інвестиційних проектів.
Відсутність рівних правових умов діяльності всім учасникам інвестиційного процесу.
Недосконала система механізмів нормативно-правового регулювання економічних, соціальних і правових відносин у житловій сфері (наприклад, законодавчо врегульованого механізму майнової відповідальності за порушення умов договору підряду).
Але першочерговою проблемою, яка постає перед будівельною галуззю на даному етапі, є питання створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні, реальних фінансово-кредитних механізмів для стимулювання промислового та житлового будівництва з метою підвищення конкурентоздатності галузі, через те, що ринкові умови господарювання вимагають формування нових засад взаємовідносин учасників інвестиційного процесу у капітальному будівництві.
Будівельні компанії відносяться до числа найбільш боржників (приблизно 60% копманій працює збитково, заборгованість по галузі в цілому скалад приблизно до 1260 грн. на одного працівника). Проблема поялгає у відсутності платоспромжного замовника, кожна п’ята частина робіт є неоплаченою. Але ситуація в глобальному плані покращилась: за останні роки вітчизняні будівельники поступово витіснили з ринка України болгарських, польскьх та турецьких забудовників, які активно були присутніми на ньому з початку 90-х років.
У 2009 р. за рахунок усіх джерел фінансування освоєно капітальних вкладень на суму 19,5 млрд. грн., що на 11,2 відсотка більше, ніж у 2008 році, з яких 14,0 млрд.грн., або 71,8 %, - по об’єктах виробничого призначення і 5,5 млрд.грн. (28,2 %) - невиробничого призначення. На будівництві житла за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 3,28 млрд.грн., або 16,8 % капітальних вкладень від загального обсягу.
Подібні статті по економіці
Газова промисловість Росії
У
період ринкових реформ галузі паливно-енергетичного комплексу Росії
удосконалювалися структурні та управлінські. На відміну від нафтової
промисловості, де за період соціально-економіч ...
Форми організації суспільного виробництва
Природа
не дає в готовому вигляді всього того, що необхідно для задоволення людських
потреб. Все це люди видобувають в процесі виробництва. Таким чином, виробництво
є основою життя людс ...
Фірма в умовах монополістичної конкуренції
Термін «фірма» досить часто повторюється і в
економічній літературі, і в побуті. Між тим у законодавстві України такої
категорії немає взагалі. Замість неї використовується поняття «підприє ...