Районні відмінності у формуванні трудоресурсного потенціалу в Київській області

Рис. 1. Карта Київської області

Київська область - адміністративна одиниця на півночі України, що була утворена 27 лютого 1932 року. Розташована в басейні середньої течії Дніпра , головним чином на Правобережжі. Територія області - 28,4 тис.кв.км (4,7% площі України). Межує з Житомирською, Вінницькою, Черкаською, Полтавською, Чернігівською областями, а також з Гомельською областю республіки Білорусь. Відноситься до Столичного економічного району. Населення - 1808,3 тис. чол. (3,7% жителів України). Міське населення становить 58,1%, сільське 41,9% загальної чисельності. Густота населення - 65 чол. на 1 кв.км [13, с. 103].

В області налічується 25 районів: Баришівський , Білоцерківський , Богуславський , Бориспільский , Бородянський , Броварський , Васильківський >, Володарський , Вишгородський Згуровський , Іванківський агарлицький >, Києво-Святошинський , Макаровський , Миронівський Обухівський , Переяслав-Хмельницький , Поліський , Рокитнянський , Сквирський , Ставищенський , Таращанський , Тетіївський , Фастівський ,Яготинський. Більше половини продукції випускають машинобудівні підприємства. Тут виробляють складну електровимірювальну апаратуру, різноманітні контрольно-вимірювальні прилади для харчової, хімічної, металургійної промисловості, літаки, трамвайні вагони, тролейбуси, фотоапарати, річкові судна, мотоцикли, екскаватори, баштові крани, телевізори, медичну апаратуру, кіноапаратуру і т.д. Це державний, культурний, освітній, науковий, релігійний, туристичний, рекреаційний, транспортний центр.

Для характеристики розподілу населення по території використовують поняття розселення населення. Найважливішим показником розселення є щільність населення на території. Велика густота населення області зумовлена низкою соціально-економічних, екологічних причин. Зокрема, з наявністю на її території столиці держави: найбільшого промислового, транспортного, культурного центру.

Рівень урбанізації у Київській області складає 82,2%, цьому сприяє наявність тут м. Києва. Значно менша частка міських жителів у Чернігівській (58%) та Житомирській (56%) областях. Навколо Києва формується міська агломерація, яка охоплює, крім ядра, низку міст-супутників (Бровари, Бориспіль, Біла Церква, Васильків, Боярка, Фастів та ін.).

В умовах динамічного розвитку економіки та швидкого зростання суспільного виробництва, підвищуються вимоги до більш раціонального використання працездатного потенціалу країни. Керування трудовими ресурсами становить комплекс заходів, які сприяють цілковитій зайнятості працездатного населення в народному господарстві та задоволенню потреби у кваліфікованих кадрах [4].

Щоб підвищити продуктивність праці та задовольнити потреби народного господарства у трудових ресурсах, слід враховувати взаємодію таких факторів, як демографія населення (зміна його чисельності, статева структура, та рівень міграції), економічний (зростання обсягу виробництва, продуктивність праці, раціональне використання робочого часу), технічний (механізація та автоматизація виробництва, удосконалення технології), соціальний (підвищення загальноосвітнього та професійного рівня кадрів, поліпшення соціально-економічних та побутових умов) та інші фактори.

З бурхливим зростанням промисловості збільшується і чисельність міського населення. Воно збільшується як за рахунок природного приросту, так і внаслідок прибування населення з сільської місцевості. Дані відображено у таблиці 3

Таблиця 3

Порівняння кількості міського на сільського населення Київської області

Подібні статті по економіці

Формування недержавного сектору економіки на прикл приватизації
На сучасному етапі стан економіки України характеризується спадом виробництва, збільшенням бюджетного дефіциту, поглибленням кризи неплатежів та соціального розшарування населення. Еконо ...

Автоматизована система обліку кадрів на підприємстві
Функціонування будь-якої системи управління пов’язано з циркуля-цією в ній інформації. Будь-який процес управління - перш за все, інфор-маційний процес, який передбачає виконання ...

Тіньова складова національної економіки та напрямки протидії
Світовий історичний досвід господарювання показує, по-перше, що "тіньова" економіка у різних масштабах існувала практично у всіх економічних системах, по-друге, - багатогранні ...