Циклічність фінансово-економічних криз

Економічний цикл - це рух виробництва від початку попередньої до початку наступної кризи. Кожен цикл складається з чотирьох основних фаз: криза, депресія, пожвавлення і піднесення. Основною з них є криза, що формує сам цикл.

Ідею промислових (ділових) циклів вперше сформував французький учений Клемент Жюгляр, який в середині ХІХ століття (1862 р.) зробив їх розрахунки. У структурi циклiчного eкономiчного розвитку нaйрeльєфнiшe вирaжaються саме промисловi (ділові) сeрeднi цикли. З посиланням на авторство Жюгляра вони були детально описані та всебічно проаналізовані у «Капіталі» Карла Маркса, завдяки чому широко увійшли у проблематику світової економічної теорії і практики. Отже, вперше економічні цикли і кризи (як основний їх елемент) у 60-х роках XІX ст. системно проаналізував К. Маркс, розкритикувавши погляди своїх попередників. Головною їх причиною він називав основну суперечність капіталістичного способу виробництва - між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичним характером привласнення його результатів, тобто виникнення криз пов'язано з процесом перенакопичення основного капіталу. Виробництво «зайвого» капіталу спричиняє хвилеподібний рух. У теорії К. Маркса можна знайти важливі положення, які вказували на взаємозв'язок технічного прогресу і прибутку. Формами прояву економічної кризи він вважав суперечність між виробництвом і споживанням, між організацією виробництва на окремому підприємстві та відсутністю такої організації в всьому суспільстві (анархія виробництва), між працею і капіталом.

Дж. Кейнс представив економічні кризи як дію основного психологічного закону, згідно з яким люди схильні збільшувати споживання із зростанням доходів, але не такою мірою, якою зростає дохід. Причинами криз він називав недостатній рівень платоспроможного («ефективного») попиту, який необхідно збільшувати за допомогою різноманітних методів економічної політики, зокрема зростання державних витрат.

Представники неокласичного напрямку, стверджували, що маніпулювання економічним попитом з боку держави призводить до порушень ринкового механізму саморегулювання економіки, рівноваги в економічній системі. Причинами криз, на їхню думку, є зростання державних витрат, експансія і стимулювання банківського кредиту, динаміка грошової маси (М. Фрідмен, Р-Дж. Хоутрі та ін.), надмірне інвестування економіки (Л. Мізес та Ф. Гаєк), незбалансованість попиту і пропозиції грошей тощо (І. Фішер).

Економісти Й. Шумпетер та Е. Хансен причинами економічних криз вважали технічні винаходи (залізниці, автомобілі та ін.);

Економічні кризи у ХІХ ст. повторювались кожних 7-11 років. Матеріальною основою такої періодичності було масове оновлення основного капіталу.

Перша економічна криза 1825 р. підштовхнула процес еволюції економічної власності - у 30-ті роки XIX ст. почали виникати акціонерні компанії - колективні форма капіталістичної власності. Але еволюція економічної власності відставала від темпів та масштабів усуспільнення виробництва і праці, що, поряд з іншими причинами, призводило через деякий час до нової кризи, повторення економічного циклу. Так коротко характеризує причини циклів і криз К. Маркс.

Подібні статті по економіці

Господарська діяльність ВАТ Київський завод безалкогольних напоїв Росинка
Метою виробничої практики є ознайомитися із господарською діяльністю ВАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», дослідити її стан та економічні показники, що її відображають. ...

Еволюція золота та його роль в сучасних умовах
Якщо на перших етапах розвитку товарного виробництва гроші існували як товар - загальний еквівалент, то гроші і зараз продовжують виконувати функцію загального еквівалента, хоч зі зміною ...

Газова промисловість Росії
У період ринкових реформ галузі паливно-енергетичного комплексу Росії удосконалювалися структурні та управлінські. На відміну від нафтової промисловості, де за період соціально-економіч ...