Іноземне інвестування

Одним з напрямів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є управління іноземними інвестиціями. Необхідність залучення зовнішніх інвестицій зумовлюється тим, що країна, маючи обмежені бюджетні фінансові ресурси, не може власними силами забезпечити ефективні структурні зміни в економіці. Світовий досвід свідчить, що країни з перехідними економіками не можуть вийти з економічної кризи без залучення іноземних інвестицій. Використання таких інвестицій сприяє формуванню національних інвестиційних ринків, макроекономічній стабілізації економіки й уможливлює вирішення окремих соціальних проблем перехідного періоду. Тому іноземне інвестування посідає особливе місце в структурі зовнішньоекономічних пріоритетів української економіки.

Здійснюючи децентралізацію управління, наша країна значною мірою відмовилась від функції централізованого забезпечення інвестиціями, передавши її суб’єктам господарювання. Але при цьому держава встановила правовий режим регулювання інвестиційної діяльності, тобто визначила певні правила, норми й стандарти, якими мають керуватися іноземні інвестори на території України.

Політика України щодо державного регулювання іноземних інвестицій визначається Законами "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про захист іноземних інвестицій" тощо, а також постановами Кабінету Міністрів України "Положення про порядок реєстрації іноземних інвестицій" та інші. Цими документами визначаються загальні засади державного регулювання іноземних інвестицій, суб’єкти, види і форми інвестування, порядок контролю за здійсненням інвестицій та державні гарантії їхнього захисту.

Іноземними інвестиціями називаються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Це може бути іноземна чи національна валюта України, рухоме майно, акції, облігації та інші цінні папери, грошові вимоги, інтелектуальна власність тощо. Форми здійснення інвестицій також різні: пайова участь у спільних підприємствах або придбання частки у діючих підприємствах, створення підприємств, що повністю належать інвесторам, або придбання в повну власність діючих підприємств тощо.

Україна не тільки залучає іноземні інвестиції, а й сама інвестує гроші за кордоном. Такі інвестиції можуть здійснюватися з метою створення спільних підприємств і розширення збуту їхньої продукції, створення спільних підприємств з організації послуг та здобування ринку збуту для високотехнологічної української продукції. Основні вимоги та умови щодо здійснення інвестицій за кордон встановлює Національний банк України.

У 2010 році Україна має такі показники залучення іноземних інвестицій:

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, унесених в Україну, на 1 жовтня 2010р. становив 42,5 млрд. дол. США, що на 6,4% більше обсягів інвестицій на початок 2010р., та в розрахунку на одну особу становив 926,7 дол.

Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за 9 місяців 2010р. становив 2546,7 млн. дол.

Інвестиції надійшли зі 124 країн світу. Майже половина загального обсягу інвестицій належить інвесторам із 3-х країн: Кіпру (22,5%), Німеччини (16,5%) та Нідерландів (9,6%). У десятку найбільших інвесторів української економіки також входять: Російська Федерація, Австрія, Сполучене Королівство, Франція, Швеція, Віргінські Острови, Британські та Сполучені Штати Америки.

На підприємствах промисловості зосереджено 31,7% загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у тому числі переробної - 28,3%. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій унесено в металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів; у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів; хімічну та нафтохімічну промисловість; машинобудування, а також у виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції.

У фінансових установах акумульовано 33,2% обсягу прямих інвестицій, ще 10,7% - на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, а також 10,5% - в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям.

Рис. 4.3.2 "Приріст прямих інвестицій" [10]

Одним з видів міжнародного руху капіталів є експорт позичкового капіталу, який виступає у формі міжнародного кредиту. Іноземні кредити є вадливим інструментом фінансування зовнішньої торгівлі, проведення комплексної модернізації та реконструкції підприємств та інше. Для України іноземні кредити просто необхідні з огляду на складну економічну ситуацію. До основних джерел іноземних коштів, що їх залучає Україна, належать:

Подібні статті по економіці

Форми і системи заробітної плати
Одним із важливих елементів ринкової системи господарювання є наймана праця. Робоча сила найманих працівників на ринку праці виступає як товар, який має вартість. Найбільш актуальним в ...

Загальна характеристика роботи ВАТ Бердичівський пивоварний завод
Я,, проходив виробничу практику на ВАТ "Бердичівському пивоварному заводу”. Мета мого стажування: написання звіту з практики та курсової роботи, поглиблення та закріплення теорет ...

Деpжавне pегулювання мігpаційних пpоцесів
Мігpаційні пpоцеси, які відбуваються в світі значно впливають на життя громадян країн, а також на pозміщення, чисельність і стан населення pізних кpаїн. Саме мігpація багато в чом ...