Характеристика економічної безпеки підприємства

В умовах планової економіки, коли переважна більшість підприємств базувалася на державній формі власності, держава жорсткими централізованими адміністративними нормами в основному регулювала економічні процеси. Такі явища, як недобросовісна конкуренція, промисловий шпіонаж, організована економічна злочинність, тіньова економіка, хоч і мали місце, але в значно менших масштабах, ніж у теперішній час. Для боротьби з цими явищами в основному використовувалася державна система правоохоронних органів, і підприємствам не було необхідності приділяти стільки уваги забезпеченню своєї економічної безпеки.

Перехід до ринкової економіки, поява значної кількості підприємств різноманітних організаційно-правових форм, що базуються на різних формах власності, наявність великої кількості способів конкурентної боротьби, недосконалість конкурентної бази, слабкість державних структур, що покликані створювати нормальні умови для розвитку бізнесу, криміналізація господарського життя та багато інших причин спонукали суб'єктів господарської діяльності більше приділяти уваги економічній безпеці.

Формування системи економічної безпеки залежить від розмірів підприємства, його економічних, фінансових, виробничо-технічних, інформаційних, інтелектуальних, професійних, організаційних та інших можливостей. Як свідчить світовий досвід, малі підприємства частіше за все користуються послугами зовнішніх спеціалізованих організацій: різноманітних консалтингових і маркетингових центрів, фірм з підбору кадрів, так званих кредитних бюро, що надають інформаційні послуги з перевірки ділової репутації партнерів, оборонних агентств та ін.

Середні підприємства, як правило, використовують комбіновану систему безпеки. З одного боку, у випадку необхідності отримують послуги від зовнішньої організації, з іншого - активно опираються на можливості власних служб та підрозділів, наприклад, юридичних, фінансових відділів, служб маркетингу, охорони кадрів, економічного аналізу, діловодства. Інколи з метою підвищення ефективності діяльності цих служб та підрозділів із захисту економічних інтересів на таких підприємствах створюються координаційний орган або призначається керівник, який відповідає за економічну безпеку підприємства.

Для великого підприємства доречно створювати свої власні служби безпеки. Як правило, всю діяльність із забезпечення безпеки координує один із керівників підприємства.

Оцінка безпеки суб'єктом може не співпадати з її реальним рівнем. Глибина цієї розбіжності залежить від повноти і глибини інформації про можливі загрози, від ступеня впливу змін загроз на стан безпеки. На підставі аналізу фахової літератури [9; 11] інформаційні технології у сфері забезпечення безпеки підприємств і організацій доцільно розглядати у вигляді деякої системи автоматизованого збору, обробки, аналізу і передачі інформації, яка має внутрішню та зовнішню складові. Інформація про стан діяльності підприємства є одним із найбільш цінних ресурсів підприємства. Достатня повнота зовнішньої інформації, яка може бути отримана шляхом моніторингу політичних, соціальних, економічних й екологічних умов, ринків збуту продукції підприємства, аналізу науково-технічної інформації, «know-how» бізнес-процесів, інновацій в організації й управлінні дозволяє підприємству швидко реагувати на зміни умов діяльності, своєчасно виявляти ризики і загрози, ефективно здійснювати господарську діяльність.

Вся система економічної безпеки включає в себе три базові елементи:

) інтереси; 2) загрози; 3) захист.

У неоднозначній системі економічних інтересів останні завжди відрізняються за їх носіями (суспільні, групові, особисті), за характером виразу й сприйняття. Звідси можна виділити принаймні чотири види економічних інтересів:

) інтереси, якими керується сам суб'єкт і які свідомо чи несвідомо направляють його вчинки; їх можна назвати мотиваційними інтересами;

) інтереси, які суб'єкт публічно висуває як мотив своїх вчинків і які можуть не співпадати з мотиваційними;

) інтереси, під якими можна розуміти фактичні інтереси в тому вигляді, в якому вони виявлені та зафіксовані спостерігачами;

Подібні статті по економіці

Дослідження цінової політики торгового підприємства
Незважаючи на зростаючу роль у сучасному маркетинговому процесі нецінових факторів, ціна залишається основним елементом маркетингу. Ціна - його єдиний елемент, що приносить дохід. Цим і ...

Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства
Актуальність теми: ринкові методи господарювання вимагають того, що будь-який ресурс який є у наявності субьктів господарювання повинен використовуватись із відповідною віддачею. Проблем ...

Управління товарними запасами
Україна вже тривалий час знаходиться в стані глибокої економічної кризи. Об’єктивно в таких умовах найбільш вигідні галузі, в яких період обороту капіталу мінімальний. Торгівля відно ...