Меню сайту

Дослідження Ксенофонта, Платона та Аристотеля у сфері сімейної економіки

Одним з перших трактатів із сімейної економіки є праця давньогрецького вченого Ксенофонта "Домострой" (399 р. до н. е.), в якому він розглядає питання управління домашнім господарством.

Домашнє господарство, вважає Ксенофонт, включає не тільки будинок, а й майно поза ним, включаючи негативні блага - коханок, ворогів. Мету сім'ї Ксенофонт вбачає у народженні дітей для придбання собі годувальників на старість і для продовження роду.

Зайнятість у домашньому господарстві територіально розподілена. Від роботи на відкритому повітрі отримують життєві припаси, у критому приміщенні годують новонароджених дітей, готують їжу та одяг, сплять, зберігають запаси. Таким чином, домогосподарство ділиться на зовнішнє і внутрішнє. Природу жінки бог створив для домашніх робіт і турбот, а природу чоловіка - для зовнішніх. Кошти надходять в будинок завдяки діяльності чоловіка, а витрачається більша частина їх за розпорядженням дружини. Якщо розпорядження дружини хороші, блага множаться; якщо погані, майно зменшується. Одні чоловіки в дружині знаходять собі помічницю для множення стану, але величезна більшість дружин, на думку Ксенофонта, розоряють господарство. Тому слід добре подумати над тим, кого краще взяти собі за дружину [1].

Першим законом домашнього господарства повинен бути режим сталості власності: "хто отримує найбільше користі від збереження речей в цілості і більше всіх збитку від знищення їх, тому має бути і більше всіх турботи про них". Дбайливість - справа прибуткова [1].

Під господарством Ксенофонт розумів управління майном, а під майном - все те, що є корисним для людини (тобто те, чим людина може користуватись, задовольняючи свої потреби). Вчений визначив домогосподарство як науку, "за допомогою якої люди можуть збагачувати господарство, а господарство, відповідно до нашого визначення, є все без винятку майно, а майном кожного ми назвали те, що корисне людині в житті, а корисне. - і це все, чим людина вміє користуватись" [2].

Інший давньогрецький філософ Платона у своїй праці "Держава" розкрив принцип оптимального шлюбу. Він хотів відповісти на питання: хто повинен займатися підбором найбільш кращої дружини: сам наречений, його батьки або фахівці? Платон, вважає, що фахівці-астрологи. Більш того, тут важливий державний підхід. Тому правителі визначають кількість шлюбів, щоб зберігалося постійне число чоловіків, беручи до уваги війни, хвороби і т.д., і щоб населення держави по можливості не збільшувалося і не зменшувалася. Так, буде підтримуватися оптимум народонаселення [1].

Платон вважав, що люди повинні бути добірними. Кращі чоловіки повинні здебільшого з'єднуватися з кращими жінками, а гірші, навпаки, з самими гіршими. Потомство кращих чоловіків та жінок треба виховувати, а потомство гірших - ні.

Давньогрецький філософ Аристотель у праці "Політика" запропонував закон взаємозбереження в сім'ї. Він вважав, що прагнення зберегти себе в нащадках є наслідок першого закону природи - закону самозбереження. Почуття любові до себе не випадково, воно від природи. Люди все більше дбають про те, що їм належить і що їм дороге. Звідси випливає закон: "До того, що становить предмет володіння дуже великого числа людей, додається найменша турбота. Люди дбають передусім про те, що належить особисто їм; найменше піклуються вони про те, що є загальним, або піклуються в тій мірі, в якій це стосується кожного. Крім усього іншого люди проявляють недбалість у розрахунку на турботу з боку іншого, як це буває з домашньою прислугою: велика кількість слуг іноді служить гірше, ніж якщо б слуг було б менше " [1]. Краще, щоб власність була приватною, а користування нею - загальним.

Сім'я складається з рабів і вільних, чоловіка і дружини, батьків і дітей. Основний об'єкт сімейної власності - дружина і діти. Домашні тварини переважно знаходиться в підпорядкуванні у людини, жінці чи чоловіка.

Аристотель вказує на помилкові цілі домогосподарства: а) накопичення грошей; б) насолоди. У домогосподарстві слід дбати більше про людей, ніж про придбання бездушною власності, більше про чесноти, ніж про достаток останньої, більш про людей вільних, ніж про рабів [1].

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Економічна експертиза інвестиційного проекту
Призначення роботи - практична підготовка студентів до виконання економічних розрахунків у дипломних проектах, а саме обґрунтування інвестиційних рішень і послідовності формування економ ...

Етапи розвитку валюти
Закономірності розвитку валютної системи визначаються відтворювальним критерієм і відбивають основні етапи розвитку національного і світового господарства. Даний критерій виявляється в ...

Ефективність використання оборотних коштів підприємства і шляхи її підвищення
кошти управління Господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів. У процесі управління підприємством дуже важливо правильно визначити потребу в оборотних коштах. Вел ...

Copyright © 2024. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.