Дослідження Ксенофонта, Платона та Аристотеля у сфері сімейної економіки

Одним з перших трактатів із сімейної економіки є праця давньогрецького вченого Ксенофонта "Домострой" (399 р. до н. е.), в якому він розглядає питання управління домашнім господарством.

Домашнє господарство, вважає Ксенофонт, включає не тільки будинок, а й майно поза ним, включаючи негативні блага - коханок, ворогів. Мету сім'ї Ксенофонт вбачає у народженні дітей для придбання собі годувальників на старість і для продовження роду.

Зайнятість у домашньому господарстві територіально розподілена. Від роботи на відкритому повітрі отримують життєві припаси, у критому приміщенні годують новонароджених дітей, готують їжу та одяг, сплять, зберігають запаси. Таким чином, домогосподарство ділиться на зовнішнє і внутрішнє. Природу жінки бог створив для домашніх робіт і турбот, а природу чоловіка - для зовнішніх. Кошти надходять в будинок завдяки діяльності чоловіка, а витрачається більша частина їх за розпорядженням дружини. Якщо розпорядження дружини хороші, блага множаться; якщо погані, майно зменшується. Одні чоловіки в дружині знаходять собі помічницю для множення стану, але величезна більшість дружин, на думку Ксенофонта, розоряють господарство. Тому слід добре подумати над тим, кого краще взяти собі за дружину [1].

Першим законом домашнього господарства повинен бути режим сталості власності: "хто отримує найбільше користі від збереження речей в цілості і більше всіх збитку від знищення їх, тому має бути і більше всіх турботи про них". Дбайливість - справа прибуткова [1].

Під господарством Ксенофонт розумів управління майном, а під майном - все те, що є корисним для людини (тобто те, чим людина може користуватись, задовольняючи свої потреби). Вчений визначив домогосподарство як науку, "за допомогою якої люди можуть збагачувати господарство, а господарство, відповідно до нашого визначення, є все без винятку майно, а майном кожного ми назвали те, що корисне людині в житті, а корисне. - і це все, чим людина вміє користуватись" [2].

Інший давньогрецький філософ Платона у своїй праці "Держава" розкрив принцип оптимального шлюбу. Він хотів відповісти на питання: хто повинен займатися підбором найбільш кращої дружини: сам наречений, його батьки або фахівці? Платон, вважає, що фахівці-астрологи. Більш того, тут важливий державний підхід. Тому правителі визначають кількість шлюбів, щоб зберігалося постійне число чоловіків, беручи до уваги війни, хвороби і т.д., і щоб населення держави по можливості не збільшувалося і не зменшувалася. Так, буде підтримуватися оптимум народонаселення [1].

Платон вважав, що люди повинні бути добірними. Кращі чоловіки повинні здебільшого з'єднуватися з кращими жінками, а гірші, навпаки, з самими гіршими. Потомство кращих чоловіків та жінок треба виховувати, а потомство гірших - ні.

Давньогрецький філософ Аристотель у праці "Політика" запропонував закон взаємозбереження в сім'ї. Він вважав, що прагнення зберегти себе в нащадках є наслідок першого закону природи - закону самозбереження. Почуття любові до себе не випадково, воно від природи. Люди все більше дбають про те, що їм належить і що їм дороге. Звідси випливає закон: "До того, що становить предмет володіння дуже великого числа людей, додається найменша турбота. Люди дбають передусім про те, що належить особисто їм; найменше піклуються вони про те, що є загальним, або піклуються в тій мірі, в якій це стосується кожного. Крім усього іншого люди проявляють недбалість у розрахунку на турботу з боку іншого, як це буває з домашньою прислугою: велика кількість слуг іноді служить гірше, ніж якщо б слуг було б менше " [1]. Краще, щоб власність була приватною, а користування нею - загальним.

Сім'я складається з рабів і вільних, чоловіка і дружини, батьків і дітей. Основний об'єкт сімейної власності - дружина і діти. Домашні тварини переважно знаходиться в підпорядкуванні у людини, жінці чи чоловіка.

Аристотель вказує на помилкові цілі домогосподарства: а) накопичення грошей; б) насолоди. У домогосподарстві слід дбати більше про людей, ніж про придбання бездушною власності, більше про чесноти, ніж про достаток останньої, більш про людей вільних, ніж про рабів [1].

Подібні статті по економіці

Інноваційні процеси як шлях динамічного розвитку підприємства
господарювання виробництво нововведення Перехід економіки України до ринкового типу вимагає докорінних змін структури та якості праці, основного та оборотного капіталу, системи фінансів і ...

Формування і реалізація державної політики зайнятості в сучасних умовах на прикладі Харківського регіону
Актуальність теми дослідження. На етапі трансформування економіки України в ринкову проблеми формування ринку праці набувають статусу першочергових. У зв`язку з цим виникає необхідність ...

Інфляційні процеси в економіці України
Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б у другій половині XX ст. тією чи іншою мірою не зазнала б втрат від інфляції. Особливо ...