Основні фонди енергетичних підприємств

Будь-який процес виробництва припускає наявність двох основних факторів - засобів виробництва і робочої сили. Їх єдність, що виявляється в процесі праці, складає продуктивні сили суспільства. У сукупності засоби праці і предмети праці представляють засоби виробництва. Та частина засобів виробництва, що бере участь в утворенні вартості продукту, має назву виробничих фондів. Засоби виробництва і виробничих фондів якісно відрізняються між собою: засоби виробництва - це речовинні елементи процесу праці; виробничі фонди - це економічна форма засобів виробництва, що характеризує їх участь в утворенні вартості продукції. Елементи виробництва, в яких не втілена людська праця, до виробничих фондів не відносяться. Так, до виробничих фондів не відносяться земельні ресурси, хоча вони і є умовами процесу праці.

Витрати, вкладені в засоби праці (вартість), переносяться на продукт поступово, по міру зносу засобів праці за увесь час їх дії і входять в собівартість продукції як один з елементів витрат виробництва.

Основні виробничі фонди беруть участь у багатьох виробничих циклах, перетерплюючи в кожному з них частковий знос. Відповідно виробничому споживанню основні фонди переносять свою вартість на продукт поступово протягом усього терміну служби. Вартість основних фондів, що переноситься вроздріб на готову продукцію, за допомогою її реалізації перетворюється в грошову форму. З часом, по мірі зносу основних фондів, частина їх вартості, що накопичується в грошовій формі, збільшується при одночасному зменшенні іншої частини вартості, що зберігається основними фондами в їх споживчій формі. До кінця терміну служби основних фондів вся їх вартість перетворюється в грошову форму.

Основні виробничі фонди - це соціально-економічна форма тієї частини засобів виробництва, що у виробничому процесі використовується поступово протягом багатьох виробничих циклів, переносить свою вартість на продукт частинами, надходить в обіг у вартісній формі частинами і відшкодовується в натурі і по вартості через значні періоди часу.

На відміну від основних виробничих фондів основні невиробничі фонди не беруть участь у виробничому процесі і не переносять свою вартість на готову продукцію. До таких фондів відносяться довгостроково існуючі об'єкти невиробничого (житлові будинки, лікарні, дитячі дошкільні установи) і культурно-побутового (палаци культури, їдальні, стадіони) призначення, якщо вони перебувають у віданні підприємства.

Основні виробничі фонди є одним з найважливіших видів ресурсів, від збільшення обсягу і рівня використання яких багато в чому залежить ефективність виробництва. Кількісний ріст, відновлення і якісне удосконалювання виробничого апарата на основі науково-технічного прогресу забезпечує підвищення технічної озброєності і продуктивності праці, поліпшення якості і зниження собівартості продукції. Раціональне використання основних виробничих фондів відноситься до числа найважливіших господарських задач.

Для обліку і планування розширеного відтворення основних фондів виробляється їх класифікація по різних ознаках. У залежності від ролі в процесі відтворення, або по призначенню і формі участі в процесі виробництва основні фонди підрозділяються на фонди промислово-виробничі і невиробничі.

По ознаці приналежності основні фонди враховуються по галузям, підгалузям промисловості, підприємствам і цехам. У залежності від призначення, натурально-речовинних ознак і характеру виконуваних функцій основні фонди підрозділяються на види (групи).

Подібні статті по економіці

Тіньова складова національної економіки та напрямки протидії
Світовий історичний досвід господарювання показує, по-перше, що "тіньова" економіка у різних масштабах існувала практично у всіх економічних системах, по-друге, - багатогранні ...

Аналіз основних фінансових аспектів діяльності молокопереробного підприємства ПП Молокозавод–Олком
Базою проходження практики є ПП «Молокозавод - Олком» Метою проходження практики є вивчення основних фінансових аспектів діяльності молокопереробного підприємства. Основні завдання ...

Трансформація економічних систем постсоціалістичних країн
Капіталістичний спосіб виробництва розвивається вже п'ять століть. За цей час у його межах відбулися три революційні зрушення в технологічному способі виробництва, якісних змін зазнали в ...