Коротка характеристика підприємства
Згідно з дорученням Президента України від 23 червня 2000 №1-14/722 постало питання щодо відновлення судноплавства на українській частині дельти річки Дунай. На нараді у першого віце-прем’єра від 1 грудня 2000 року було доручено ДП «Дельта-лоцман» як Замовнику забезпечити проектування та будівництво суднового ходу Дунай-Чорне море по оптимальному варіанту. У 2001-2002 році було розроблено Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) «Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти», у якому було розглянуто і проаналізовано дев’ять варіантів траси суднового ходу на ділянці море ― Вилкове. До речі, всі вони проходять через територію Дунайського біосферного заповідника.
Крім того при Міністерстві транспорту за рішенням Кабінету Міністрів була створена міжвідомча група, куди ввійшли представники різних міністерств і відомств, включаючи інститути НАН України, Мінекології і МЗС України, яка визначила до розгляду два основні варіанти: через існуючий водотік-гирло Бистре і штучне русло каналу зі шлюзом через Жебринське пасмо в з’єднанні Жебриянська бухта ― Соломонів рукав річки Дунай. Після цього було доручено академічним інститутам виконати порівняння варіантів по екологічних і економічних показниках. Складені звіти вказують на рівноцінний вплив на навколишнє середовище будівництва шлюзованого каналу і судового ходу по гирлу Бистре. До розробки техніко-економічного обґрунтування були залучені провідні українські проектно-дослідні інститути (Чорноморндіпроект і Річтранспроект) та наукові інститути.
Техніко-економічне обґрунтування було розглянуто Укрінвестекспертизою Держбуду України, яка до затвердження рекомендувала варіант будівництва суднового ходу через гирло Бистре. Техніко-економічне обґрунтування було розглянуто Укрінвестекспертизою Держбуду України, яка до затвердження рекомендувала варіант будівництва суднового ходу через гирло Бистре. Техніко-економічне обґрунтування затверджене Розпорядженням Кабінету Міністрів №598-р від 13.10.03 р. по варіанту через гирло Бистре. В 2004 році розроблений проект «Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти 1 етап», що затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів №283-р від 12.05.04 р. По даному проекту в 2004 році розгорнуто будівництво глибоководного суднового ходу і відкрито судноплавство. Одночасно з початком будівництва роботи по проведенню моніторингу за будівництвом глибоководного суднового ходу на першому етапі. Перший етап проектування й будівництва, виділений у ТЕОі, даним робочим проектом визначений як експериментальний на підставі Указу Президента України №502/2003 від 10.06.03 р. з метою попередження негативних екологічних наслідків, а також залучення коштів, необхідних для реалізації проекту. Виділення першого етапу дозволило проводити комплексні спостереження (моніторинг) у період будівництва з метою попередження виникнення негативних явищ на навколишнє середовище. Це особливо важливо враховуючи те, що судновий хід проходять через антропогенну зону території Дунайського біосферного заповідника. Робочий проект «Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток» затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів №351 від 30.05.07 р. Будівництво суднового ходу на повний розвиток передбачається проводити в умовах експлуатації експериментального суднового ходу.
Подібні статті по економіці
Витрати діяльності підприємства в умовах ринкової економіки
Становлення
і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне,
інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої
господарської діяль ...
Економіка механічного цеху
Метою курсової роботи є практична реалізація
теоретичних та методичних положень економічної теорії на рівні промислового
підприємства та його виробничих підрозділів.
Завданням курсово ...
Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
Перетворення планово-директивної економіки у
відкриту ринкову пов'язано сьогодні з вирішенням ряду актуальних проблем:
заміною старої господарської структури, реструктуризацією
пром ...