Коротка характеристика підприємства
Згідно з дорученням Президента України від 23 червня 2000 №1-14/722 постало питання щодо відновлення судноплавства на українській частині дельти річки Дунай. На нараді у першого віце-прем’єра від 1 грудня 2000 року було доручено ДП «Дельта-лоцман» як Замовнику забезпечити проектування та будівництво суднового ходу Дунай-Чорне море по оптимальному варіанту. У 2001-2002 році було розроблено Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) «Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти», у якому було розглянуто і проаналізовано дев’ять варіантів траси суднового ходу на ділянці море ― Вилкове. До речі, всі вони проходять через територію Дунайського біосферного заповідника.
Крім того при Міністерстві транспорту за рішенням Кабінету Міністрів була створена міжвідомча група, куди ввійшли представники різних міністерств і відомств, включаючи інститути НАН України, Мінекології і МЗС України, яка визначила до розгляду два основні варіанти: через існуючий водотік-гирло Бистре і штучне русло каналу зі шлюзом через Жебринське пасмо в з’єднанні Жебриянська бухта ― Соломонів рукав річки Дунай. Після цього було доручено академічним інститутам виконати порівняння варіантів по екологічних і економічних показниках. Складені звіти вказують на рівноцінний вплив на навколишнє середовище будівництва шлюзованого каналу і судового ходу по гирлу Бистре. До розробки техніко-економічного обґрунтування були залучені провідні українські проектно-дослідні інститути (Чорноморндіпроект і Річтранспроект) та наукові інститути.
Техніко-економічне обґрунтування було розглянуто Укрінвестекспертизою Держбуду України, яка до затвердження рекомендувала варіант будівництва суднового ходу через гирло Бистре. Техніко-економічне обґрунтування було розглянуто Укрінвестекспертизою Держбуду України, яка до затвердження рекомендувала варіант будівництва суднового ходу через гирло Бистре. Техніко-економічне обґрунтування затверджене Розпорядженням Кабінету Міністрів №598-р від 13.10.03 р. по варіанту через гирло Бистре. В 2004 році розроблений проект «Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти 1 етап», що затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів №283-р від 12.05.04 р. По даному проекту в 2004 році розгорнуто будівництво глибоководного суднового ходу і відкрито судноплавство. Одночасно з початком будівництва роботи по проведенню моніторингу за будівництвом глибоководного суднового ходу на першому етапі. Перший етап проектування й будівництва, виділений у ТЕОі, даним робочим проектом визначений як експериментальний на підставі Указу Президента України №502/2003 від 10.06.03 р. з метою попередження негативних екологічних наслідків, а також залучення коштів, необхідних для реалізації проекту. Виділення першого етапу дозволило проводити комплексні спостереження (моніторинг) у період будівництва з метою попередження виникнення негативних явищ на навколишнє середовище. Це особливо важливо враховуючи те, що судновий хід проходять через антропогенну зону території Дунайського біосферного заповідника. Робочий проект «Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток» затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів №351 від 30.05.07 р. Будівництво суднового ходу на повний розвиток передбачається проводити в умовах експлуатації експериментального суднового ходу.
Подібні статті по економіці
Інноваційні напрями регіонального розвитку
У
сучасних умовах господарювання інноваційна діяльність служить могутнім
каталізатором розвитку економіки, тому що вона являє собою інструмент
конкуренції.
Сьогодні
Україна пережива ...
Центральний банк і монетарна політика
Гроші - важливий
елемент ринкової системи господарства, і стабільність грошової системи держави
- обов’язкова умова нормального функціювання всієї національної економіки.
Розлад гро ...
Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки
Успішне
проведення ринкових реформ в Україні неможливо без ефективної
структурно-інвестиційної політики перетворення економіки з метою створення
сприятливого інвестиційного клім ...