Шляхи підвищення економічної ефективності галузі.
Основним напрямом розвитку бджільництва і підвищення його економічної ефективності є інтенсифікація виробмицтва, що базується на прогресивній технології і забезпечує збільшення виходу продукції і поліпшення її якості.
Вровадження інтенсивної технології вимагає подальшої концентрації виробництва, створення в кожному господарстві пасік розміром не менш як 150 – 200, а в спеціалізованих – на 500 – 600 і більше бджолосімей. В умовах промислової технології під час цвітіння медоносних рослин зальжно від інтенсивності медозбору на одному місці можна розміщувати від 30 до 100 бджолосімей.
Спеціалізація і концентрація бджільництва розвиваються на основі міжгосподарської кооперації. В Україні створено понад 30 міжгосподарських бджолопідприемств, які спеціалізуються на виробництві меду та іншої продукції бджільництва, а також здійснюють запилення ентомофільних сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Ці підприємства визначатимуть лодальший розвиток бджільництва на основі впровадження у практику найновіших досягнень науки, техніки і передового досвіду.
Рівень економічної ефективності бджільництва залежить від:
· підвищення продуктивності бджолосімей на основі утримання сильних і здорових бджолинних сімей,
· систематичної селекційно-племінної роботи,
· виконання обов’язкових ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних заходів,
· поліпшення кормової бази,
· раціональної організації пересування пасік на кращі місця медозбору
· забезпечення бджіл на зиму достатньою кількістю кормів.
В Україні норма забезпеченості бджолиної сім’ї кормами становить 18–23 кг меду залежно від способу зимівлі, приміщення і місцевих умов. Створення необхідних запасів кормів на період зимівлі визначає виживання, розвиток і рівень продуктивності бджолиних сімей.
Для підвищення продуктивності бджільництва в кожному господарстві треба створити необхідну медоносну базу на основі поєднання використання посівів сільськогосподарських культур, плодово-ягідних насаджень, природних лук і пасовищ та лісів. Найбільш ефективними є посіви, які, крім медоносного, мають ще й інше господарське значення. Так, посіви еспарцету дають високоякісне сіно для тваринництва і одночасно забезпечують найвищу медопродуктивність. За два укоси одного вегетаційного періоду еспарцет може дати до 1 т товарного сіна з гектара.
Важливим фактором підвищення ефективності бджільництва є зростання продуктивності праці працівників бджолоферм і спеціалізованих бджільницьких господарств. Продуктивність праці, в свою чергу, залежить від впровадження досягнень науки і передового досвіду, механізації виробничих процесів, рівня виробництва валової продукції бджільництва.
Впровадження промислових технологій виробництва продукції бджільництва дає змогу застосувати нові прогресивні форми організації праці на основі колективного підряду і оренди окремих пасік та бджолоферм. Колективний підряд залежно від кількості бджолосімей у господарстві може бути:
· ланковий
· бригадний.
Удосконалення форм організації і оплати праці сприяє зменшенню затрат праці на одну бджолину сім’ю, раціональному і ефективному використанню засобів виробництва і кормової бази, що забезпечує збільшення валової продукції бджільництва і поліпшення її якості.
Подібні статті по економіці
АПК в сучасних умовах господарювання
Сьогодні
сільськогосподарське виробництво і в цілому агропромисловий комплекс України
перебувають у центрі суспільної уваги, оскільки і без того небагатий наш стіл
останнім часом особливо з ...
Аналіз фінансового стану та облік фінансових результатів (на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю Родіна-Агро Жовтневого району)
Динамічний
розвиток підприємницької діяльності в Україні супроводжується економічними
суперечностями, зумовленими особливістю ринкової трансформації в умовах
глобалізаціїних процесів. О ...
Центральний банк і монетарна політика
Гроші - важливий
елемент ринкової системи господарства, і стабільність грошової системи держави
- обов’язкова умова нормального функціювання всієї національної економіки.
Розлад гро ...