Шляхи підвищення економічної ефективності галузі.
Основним напрямом розвитку бджільництва і підвищення його економічної ефективності є інтенсифікація виробмицтва, що базується на прогресивній технології і забезпечує збільшення виходу продукції і поліпшення її якості.
Вровадження інтенсивної технології вимагає подальшої концентрації виробництва, створення в кожному господарстві пасік розміром не менш як 150 – 200, а в спеціалізованих – на 500 – 600 і більше бджолосімей. В умовах промислової технології під час цвітіння медоносних рослин зальжно від інтенсивності медозбору на одному місці можна розміщувати від 30 до 100 бджолосімей.
Спеціалізація і концентрація бджільництва розвиваються на основі міжгосподарської кооперації. В Україні створено понад 30 міжгосподарських бджолопідприемств, які спеціалізуються на виробництві меду та іншої продукції бджільництва, а також здійснюють запилення ентомофільних сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Ці підприємства визначатимуть лодальший розвиток бджільництва на основі впровадження у практику найновіших досягнень науки, техніки і передового досвіду.
Рівень економічної ефективності бджільництва залежить від:
· підвищення продуктивності бджолосімей на основі утримання сильних і здорових бджолинних сімей,
· систематичної селекційно-племінної роботи,
· виконання обов’язкових ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних заходів,
· поліпшення кормової бази,
· раціональної організації пересування пасік на кращі місця медозбору
· забезпечення бджіл на зиму достатньою кількістю кормів.
В Україні норма забезпеченості бджолиної сім’ї кормами становить 18–23 кг меду залежно від способу зимівлі, приміщення і місцевих умов. Створення необхідних запасів кормів на період зимівлі визначає виживання, розвиток і рівень продуктивності бджолиних сімей.
Для підвищення продуктивності бджільництва в кожному господарстві треба створити необхідну медоносну базу на основі поєднання використання посівів сільськогосподарських культур, плодово-ягідних насаджень, природних лук і пасовищ та лісів. Найбільш ефективними є посіви, які, крім медоносного, мають ще й інше господарське значення. Так, посіви еспарцету дають високоякісне сіно для тваринництва і одночасно забезпечують найвищу медопродуктивність. За два укоси одного вегетаційного періоду еспарцет може дати до 1 т товарного сіна з гектара.
Важливим фактором підвищення ефективності бджільництва є зростання продуктивності праці працівників бджолоферм і спеціалізованих бджільницьких господарств. Продуктивність праці, в свою чергу, залежить від впровадження досягнень науки і передового досвіду, механізації виробничих процесів, рівня виробництва валової продукції бджільництва.
Впровадження промислових технологій виробництва продукції бджільництва дає змогу застосувати нові прогресивні форми організації праці на основі колективного підряду і оренди окремих пасік та бджолоферм. Колективний підряд залежно від кількості бджолосімей у господарстві може бути:
· ланковий
· бригадний.
Удосконалення форм організації і оплати праці сприяє зменшенню затрат праці на одну бджолину сім’ю, раціональному і ефективному використанню засобів виробництва і кормової бази, що забезпечує збільшення валової продукції бджільництва і поліпшення її якості.
Подібні статті по економіці
Аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП Куп'янського лісового господарства
Фінансово-економічний
аналіз являє собою оцінку фінансово - господарської діяльності підприємства в
минулому, дійсному й передбачуваному майбутньому. Його ціль - визначити стан
«фінанс ...
Шляхи підвищення прибутковості підприємства
Управлінський облік передбачає створення детальної класифікаційної схеми
витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки буде коштувати
виробництво тієї чи іншої продукц ...
Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства
Актуальність теми: ринкові методи господарювання вимагають того, що
будь-який ресурс який є у наявності субьктів господарювання повинен
використовуватись із відповідною віддачею. Проблем ...