Економічна сутність, види та джерела формування доходів населення

Через неможливість характеристики життєвого рівня за допомогою якого-небудь одного показника оцінювати й досліджувати цю категорію можливо лише з використанням системи статистичних показників. На сьогоднішній день створено цілий ряд систем показників рівня життя населення Якщо об'єднати і узагальнити існуючі вітчизняні та міжнародні системи показників життєвого рівня населення. На даному етапі розвитку в українському суспільстві здійснюється перехід від категорії життєвого рівня, що характеризує ступінь задоволення потреб, до категорії, що характеризує можливості суспільства із забезпечення життя, діяльності та всебічного розвитку людини. Життєвий рівень має виражатися сукупністю суспільних відносин і умов, що характеризують життя, працю, побут та інтелектуально-культурний розвиток людей, їх свободу й правову захищеність. Підвищились вимоги до цієї категорії і, відповідно, з'явилась необхідність відпрацювати нові механізми статистичної оцінки і характеристики життєвого рівня населення [7, с. 68]

.

Традиційно у вітчизняній теорії та практиці категорія «рівень життя» характеризується даними досягнутого рівня доходів, витрат та споживання населенням благ та послуг, диференціацією за рівнем доходів. З метою удосконалення статистичного вивчення рівня життя ДКСУ здійснюються розрахунки модельного набору соціальних індикаторів життєвого рівня населення, що містить 27 показників, об'єднаних за групами у макроекономічні показники, показники матеріального забезпечення, особистого споживання, житлових умов та соціальної напруженості.

Статистичні показники життєвого рівня розраховуються, як правило, на одного середньостатистичного жителя. Але враховуючи сучасний підхід до населення країни як до сукупності сімей чи домогосподарств, безпосередньо в яких і формується добробут, здійснюється дослідження рівня життя по відношенню до всього населення, до сімей, домогосподарств (особливо з різною величиною доходу), до окремих соціальних груп.

Змінилися акценти у використанні показників рівня життя - вони дещо змістилися від вимірювально-оцінювальної в бік оцінювально-зіставної функції. Об'єктивні вимоги розвитку суспільства вже вимагають не часткових даних, а більш узагальнюючих, всеохоплюючих досліджень життєвого рівня з акцентом на соціальні аспекти. Підвищена увага приділяється використанню показників рівня життя для проведення на об'єктивній розрахунковій основі зіставлень у часовому розрізі, за окремими доходно-майновими групами населення, територіальних порівнянь (за різними регіонами країни, міжнародні порівняння).

Подавши представлену модель категорії життєвого рівня у розрізі статистичних показників (запропонованих у якості індикаторів), що використовуються у відповідних дослідженнях, отримуємо складну багатовимірну систему статистичних показників відносно різних об'єктів і напрямків аналізу життєвого рівня населення. Її дійсно можна назвати всеохоплюючою, такою що включає і макро-, і мікрорівні існування категорії життєвого рівня. Водночас вона не дає цілісного уявлення про рівень життя в даний момент часу й у динаміці, а також мало придатна для проведення порівняльного аналізу рівня життя населення різних соціальних груп, регіонів або держав [7, с. 70]

.

Більшість з показників є основними і традиційними для галузей статистики, що займаються дослідженням окремих аспектів життя населення, хоча і мають свою специфіку у вітчизняній системі статистики. Зокрема, в основу дослідження життєвого рівня населення України покладений аналіз витрат, а не доходів. Віднесення окремих показників до характеристик певних аспектів є досить умовним, наприклад, показники соціального забезпечення можуть використовуватись при аналізі доходів, споживання, умов праці тощо. Певні представлені показники не витримують критики з приводу їх обрахунку та використання у практичних дослідженнях, а показники деяких аспектів дослідження життєвого рівня взагалі складно подати в конкретних величинах, що становить певну наукову проблему. Існує також проблема інформаційного забезпечення подібного всеохоплюючого дослідження життєвого рівня населення.

Розглянуті схема та система показників свідчать, наскільки складним і багатофакторним є явище життєвого рівня населення, і наскільки складно проводити узагальнююче всеохоплююче дослідження і статистичний аналіз цього явища. Враховуючи підвищення ролі оцінювально-зіставної функції статистичних показників, виникає проблема багатовимірного зіставлення результатів такого аналізу.

Тому потрібно обґрунтовано підійти до формулювання відповідної системи показників, тобто визначити з усього апарата статистичних показників певної галузі статистики справжні індикатори даного аспекту дослідження. Таким чином, можливо вирішити не лише проблему адекватності побудованої системи, але й проблему скорочення числа показників задля розширення можливостей й підвищення зручності використання подібного аналізу. На фоні діючої в Україні системи регіонального самоврядування актуальність проведення таких досліджень не викликає сумнівів.

Подібні статті по економіці

Взаємовідносини продуктивних сил і виробничих відносин
Історичний екскурс у минуле економічної думки показує, що люди завжди прагнули теоретично усвідомити економічні умови свого існування, мотиви господарської діяльності, а відтак, розгад ...

Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання
Ринкова економіка, як відомо, прагне досягти рівноваги всіх процесів, що в ній відбуваються. Макроекономічна рівновага - це економічна рівновага на рівні держави. Для неї характерним є п ...

Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Принципова структура інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислове розвинутих країнах, і в краї ...