Меню сайту

Еволюція розвитку продуктивних сил в у різних суспільних формаціях.

Світовий досвід свідчить, що не завжди зародження і функціонування товарних відношень автоматично породжувало прогресивний розвиток товариства. Протягом тисячоріч процвітала торгівля в багатьох містах Середньої Азії, Ближнього Сходу, але більшість держав нині розташованих тут продовжують залишатися слаборозвиненими.

У докапіталістичних засобах виробництва товарні відношення грали підпорядкована роль - сприяли встановленню зв'язків між раніше ізольованими виробничими осередками (общинами, рабовласницькими латифундиями, феодальними маєтками і т.д.). Вони відчиняли додаткові можливості для розвитку виробництва і товариства в цілому. З розвитком торгівлі були пов'язані досягнення в мореплаванні, найбільші географічні відкриття. Товарна економіка - це постійне прямування товарних мас у тому напрямку, де в них потребувають. Назустріч друг другу переміщаються споживчі продукти і капітальні товари виробничого призначення. Ці потоки стали швидко розширюватися в період розкладання феодального товариства. Можна підтверджувати, що капіталізм як особливий соціально-економічний устрій товариства виростив із товарного виробництва. Передумови для нього формувалися в процесі розвитки простого товарного господарства. Продукт приватної праці з конкретними витратами на його створення дорівнювався до суспільної праці через ринок і тим самим знаходив суспільне визнання. Той, кому вдавалося знизити індивідуальну вартість своєї продукції надавався у вигідному положенні й у порівнянні з іншими одержував додатковий прибуток. Інший, менше митецький, менше розторопний надавався в гіршому положенні й у кінцевому рахунку розорявся. Процес розшарування товаровиробників є об'єктивною реальністю, він закономірний. І ця закономірність опукло виявляється в наших сьогоднішніх буднях. У ході розвитку товарно-грошових відношень йшло первісне нагромадження капіталу, що по образному визначенню К. Маркса уписані в історію людства полум'яніючою мовою вогню і меча. З однієї сторони накопичується капітал у руках визначених груп людей, з іншого боку - в особі знедолених формувався клас людей, що працюють по найманню. Основу капіталізму і складають приватна власність на засоби виробництва і праця юридично незалежних, вільних робітників, що не маючи у своєму распо-ряжении засобів виробництва, змушені продавати на ринку праці єдиний товар - свою спроможність до праці.

Товарне господарство при капіталізмі в такий спосіб розширюється, стає основною формою економічного життя. Товарні відношення тут пронизують усі сфери і функції суспільного господарства, а товар перетворюється, як писав К. Маркс, у його елементарну "клітинку". Властиві натуральному господарству прямі економічні зв'язки між виробництвом і споживанням: "виробництво - розподіл - споживання" заміняється при капіталізмі загальним опосередкованим зв'язком: "виробництво - обмін - споживання".

Висновки.

Вивчення соцiально-економiчних вiдносин дає змогу побачити, хто реально володiє засобами виробництва та фiнансами, привласнює їх, тобто в чиїх iнтересах вiдбувається розподiл вироблених продуктiв та послуг, i, нарештi, як i скiльки трудiвник працює на себе та iнших членiв суспiльства.

Виробничi вiдносини вiдповiдають iсторично певнiй формi власностi на засоби виробництва та дiалектичне взаємодiють з продуктивними силами.

Поняття <власнiсть> - одне з. центральних у курсi економiчної теорiї. Власнiсть iснує на трьох рiвнях. Перший з них матерiально-натуральний (заводи, ферми, лiкарнi, навчальнi та науковi заклади тощо), другий- юридичний, коли йдеться про правове оформлення володiння, розпорядження ним та його використання, i третiй - полiтекономiчний, який вiдображає реальне, а не юридичне присвоєння результатiв економiчної дiяльностi. До органiзацiйно-економiчних форм власностi належать iндивiдуальна, колективна, державна тощо; до соцiально-економiчних - приватна, суспiльна (остання може бути мiсцевого, загальнодержавного i навiть загальносвiтового рiвня), змiшана. Кожна з них має свою сферу оптимального застосування. Загальним критерiєм ефективностi тiєї чи iншої форми власностi виступає мiра вiдчуження виробника вiд засобiв виробництва та його результатiв. У певному суспiльствi одна з форм власностi є панiвною. Вiдповiдно до неї складаються соцiально-економiчнi вiдносини.

Полiтекономiчний аспект економiчної теорiї охоплює також аналiз економiчних законiв та їх взаємодiї.

Органiзацiйно-економiчнi та соцiально-економiчнi виробничi вiдносини вiдтворюються постiйно в найрiзноманiтнiших формах i поєднаннях. Поняття, якi вiдображають в узагальненому виглядi умови економiчного життя суспiльства, називаються економiчними категорiями (наприклад, <товар>, <вартiсть>, <прибуток>, <нацiональний доход> тощо). Економiчнi категорiї вiдбивають суть економiчних явищ i процесiв.

Економiчнi закони виявляють об’єктивнi, стiйкi при-чинно-наслiдковi зв’язки як усерединi виробничих вiдносин, економiчних процесiв i явищ, так i мiж ними самими, розкривають сутнiсть цих зв’язкiв (наприклад, закони вартостi, середнього або монопольного прибутку, спiввiдношення мiж складовими нацiонального доходу та iн.). Економiчнi закони не можуть бути незмiнними, оскiльки економiчнi процеси не є чимось застиглим.

Перейти на страницу: 1 2 3

Подібні статті по економіці

Формування стратегії розвитку та її реалізація на підприємстві харчової промисловості
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується докорінною зміною умов функціонування організації, що обумовлюється підвищенням рівня мобільності зовнішніх чинників та посилен ...

Економіка енергетики
Методичні вказівки щодо проведення лабораторних занять з дисципліни „Економіка енергетики” для студентів спеціальності «Теплоенергетика». Укладачі: Поліщук І.Г., к.е.н., доцент Відповід ...

Інноваційна діяльність підприємства
У цей складний для України період відродження ринкових відносин, коли вкрай важливими завданнями є збереження промислового комплексу, його структурна перебудова і забезпечення подальшог ...

Copyright © 2024. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.