Маркетингові дослідження ринку молока та молочної продукції

[14, с.344].

На сьогодні (і в найближчій перспективі) усі області України поділяють на три групи:

. Області, де формуються експортні ресурси транспортабельних молочних продуктів (масла, твердих сирів, молочних консервів тощо) - Чернігівська, Сумська, Житомирська, Волинська, Рівненська, Львівська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Хмельницька, Тернопільська, Кіровоградська;

. Області, де обсяг виробництва молока може задовольнити, в основному, лише внутрішні потреби в молоці й молокопродуктах (Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська, Миколаївська, Херсонська);

. Області, які не можуть забезпечити власні потреби в молоці та молокопродуктах (Київська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Одеська та Автономна Республіка Крим). У ці регіони надходить відповідна кількість переважно транспортабельних молочних продуктів з областей першої групи з тим, щоб забезпечити більш рівномірне споживання їх населенням [29, с.141-143].

Головним завданням у молокопродуктовому підкомплексі України є збереження і подальший розвиток створеного науково-виробничого потенціалу. Цей потенціал у безкризових умовах зможе повністю забезпечити потреби-країни у молоці та продуктах його переробки на внутрішньому ринку і дасть змогу наростити експортний потенціал країни. У 1990 р. поставки молокопродуктів у загальносоюзній фонд досягли 3,5 млн т (у перерахунку на молоко), або 14,5 % від загального виробництва молока. У наступні роки (1991-1994) експорт молокопродукції різко скоротився (до 479 тис. т у середньому за рік), у 1995-1996 рр. дещо зріс (1268 тис. т), а в 1997-1998 рр. дорівнював 250 тис. т., обсяги експорту продукції тваринництва у 2008 році становили 1182 млн. дол. США (17 % до всього експорту сільгосппродукції). Порівняно з відповідним періодом 2007 року відбулося збільшення на 51 % [25, с.154]

Експортно-імпортні операції на ринку молока і молочних продуктів в останні роки характеризуються різними тенденціями. Основними видами молокопродуктів, які експортуються з території України, є вершкове масло (до країн СНД) і сухе знежирене молоко (до країн СНД і далекого зарубіжжя).

Що ж до операцій імпорту, то тут відбувається суттєве зменшення кількості завезеного в Україну вершкового масла і збільшення обсягів імпортованого сухого молока. Тенденція зменшення імпорту вершкового масла збережеться і надалі, оскільки населення України буде віддавати перевагу вітчизняному маслу завдяки його високій якості й доступній ціні. Що стосується імпорту сухого молока, то його слід скоротити, бо Україна сама може забезпечувати потребу в ньому [26, с.138].

Національною програмою розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 1999-2010 рр. передбачається довести виробництво молока в Україні 2010 р. - до 20 млн т (проти 24,5 млн т у 1990 р. і 13,7 млн т у 1997 р.). При цьому важливо вибрати ефективний шлях збільшення виробництва молока.

Практика багатьох країн з розвиненою економікою свідчить, що програму збільшення виробництва молока можна ефективно вирішувати за істотного скорочення поголів'я молочної худоби. Так, у США поголів'я молочного стада за 1940-1993 рр. зменшилось у 2,4 раза, однак виробництво молока зросло в 1,4 раза за рахунок підвищення у 3,4 раза продуктивності корів. Скороченню в США поголів'я молочної худоби передувало значне поліпшення кормової бази і племінної роботи, а також нарощування поголів'я м'ясних спеціалізованих порід. Унаслідок цього були вирішені проблеми високоефективного виробництва як молока, так і якісного м'яса. Такий досвід може послугувати прикладом і для нашої країни [24, с.150-152].

Висновки та пропозиції

В українському тваринництві до цього часу залишається безліч проблем, одна з яких - висока собівартість. За даними Мінагрополітики за останні 10 років сільськогосподарські підприємства від реалізації тваринницької продукції одержали майже 16 млрд. грн збитків, оскільки оптові ціни були в 1,5 - 2,0 раза меншими, ніж витрати на її виробництво. Через низький рівень технологічного розвитку сектора, диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, відсутність належного державного регулювання цей показник в цілому по Україні продовжує зростати у всіх галузях тваринництва.

Подібні статті по економіці

Витрати основної діяльності залізничного транспорту
Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Ґрунтуючись на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи набуті студентами знання, він допоможе майб ...

Экономическая сущность лизинга
Перехід до ринкової системи господарських відносин звалив на на­ших, необізнаних щодо безлічі форм підприємництва людей масу нових термінів, понять, підходів до ведення справ, давно вже ...

Дослідження напрямків підвищення ефективності управління системами оплати праці робітників підприємства
Залізничний транспорт є найрозвинутішим в Україні. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує п ...