Механізм та шляхи проведення приватизації в постсоціалістичних країнах

Доходи від приватизації державного майна розподіляються залежно від форм власності. Так при приватизації державної власності федеральний бюджет отримує 35% доходів, муніципальні бюджети - 10%, бюджети проміжних інстанцій - 45%.

Автори різних програм реформ, вважають приватизацію малих підприємств за першочергове завдання. Загальноприйнятою точкою зору є та, що знищення монополістичної структури системи розподілу, роздрібної торгівлі, сервісу орієнтованого на споживача, стане запорукою підвищення життєвого рівня населення. Однією з найбільших перешкод на шляху реформ на думку Романа Фрідмана і Анджея Рапачинського був контроль над цінами. Серйозні зміни стали можливими після лібералізації цін в січні 1992 року.[67.78]

Приватизація малих підприємств стала першим етапом в процесі Російської приватизації, адже вона є легшим завданням, ніж велика, та й провести її можна швидше.

В Росії "малу" приватизацію на 80-90% планувалося провести до кінця 1992 року. Фактично цього показника вдалося досягти в кінці 1993 року, коли було приватизовано близько 70% підприємств торгівлі, побутового обслуговування, громадського харчування.

В харчовій промислововсті на цей час було приватизовано до 10% підприємств, в промисловості будівельних матеріалів, сільському господарстві, автомобільному транспорті - від 1% до 30%.

Якщо характеризувати малу приватизацію в Росії за способами проведення, то найбільш поширенними були комерційні конкурси та викуп орендованого майна. Взагалі, структура приватизованих дрібних підприємств в 1993 році за способами приватизації склалася таким чином:

- аукціони - 9,2%; комерційні конкурси - 44,0%; інвестиційні торги - 1,9%; викуп орендованого майна - 42,8%; прямий продаж - 1,9%.

На жовтень 1993 року в Росії було приватизовано 57720 малих підприємств (61% загальної кількості малих підприємств, що підлягали приватизації). При досить успішному проведенні приватизації в 1992-1993 р.р., в кінці 1993 року намітилось зниження темпів "малої" приватизації.

Однією з причин цього гальмування був захист муніципальними службами своїх інтересів. Муніципалітети стали пропонувати для приватизації збиткові та гірші підприємства, що знаходились далеко від центру, потребували ремонту, не мали інфраструктури. Це було визвано тим, що після виходу нової Конституції Росії муніципальна власність була відокремлена від державної і розпоряджались нею муніципалітети.

До інших причин сповільнення процесу "малої" приватизації потрібно віднести:

- розрив господарських зв'язків;

- падаючу платоспроможність;

- складності інвестування та в отриманні кредитів;

- відсутність достатнього першопочаткового капіталу.

В основному "мала" приватизація до 1993 року закінчилася.

Основні завдання які ставилися перед "малою" приватизацією в постсоціалістичних країнах - створення приватного сектору та демонополізація - були досягнуті після закінчення "малої" приватизації в Чехії в 1993 році, в Польщі в 1991 році, в Росії в 1993 році. В Україні цей процес триває. На основі приватизації створюється конкурентне середовище яке сприяє зменшенню цін та підвищенню якості реалізованої продукції.

Процесу приватизації в Чехії, Словаччині, Польщі, Росії, Україні передували майже рівні економічні умови. В усіх вищезгаданих країнах була висока частка державного майна в загальній структурі власності та високий рівень монополізації. Так в Чехії та Словаччині державі в 1989 році належало 98% майна, в Польщі - 95%, в Росії та Україні - 99%.

Приватизація в цих країнах "мала" однакове коло суб'єктів: з одного боку Міністерства по управлінню державним майном, а з іншого - клас підприємців, що народжувався, керівники компаній, діячі "чорного" ринку. В деяких країнах суб'єктами були колишні власники, яким в результаті реституції повертали їхню власність.

Подібні статті по економіці

Економіка сім'ї теоретичний аспект
Cкладність і суперечливість просування економіки України шляхом ринкових реформ значною мірою пов'язані з недооцінкою загальної ролі сектора сімейної економіки у формуванні ринкової сист ...

Аналіз ПРП Луганської області
У останні десятиріччя під дією антропогенного фактора в Україні різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Гостро постали такі екологічні проблеми як, погіршення якості ...

Державне регулювання ринкової економіки
Високорозвинена ринкова економіка — це оптимальне поєднання засад, притаманних товарному виробництву (конкуренція, попит і пропозиція, вільне ціноутворення), та цілеспрямованої політики держ ...