Меню сайту

Розробка заходів щодо підвищення фінансово-економічного стану

При проведенні фінансово-економічної оцінки стану ДП «Куп’янського лісового господарства», свідчить, що він є дійсно критичним. Лісове господарство відноситься до галузей матеріальної сфери, які тісно пов’язані з природою, використанням природних ресурсів, свідомим втручанням в екосистеми та впливом на них. Лісовий комплекс сьогодення зіштовхується з рядом таких проблем: екологічна криза, дефіцитність лісових ресурсів, низька якість вітчизняної продукції, нестача інвестиційних ресурсів, застарілість техніки завжди спонукали фахівців до пошуку внутрішніх сировинних резервів для підвищення рівня забезпеченості потреб країни у лісопродукції та поліпшення показників навколишнього середовища. Більше 35% обсягів заготовленої ліквідної деревини не придатні для промислової переробки (дрова). Це суттєво нижче за нормативні показники .

У зв’язку з нестачею власних коштів постає необхідність залучення інвесторів, які дали б можливість закупити обладнання для ефективної обробки деревини. Сировиною для розвитку переробної промисловості є не тільки деревина, але й макулатура, вторинні сировинні ресурси сільського та комунального господарства. Власне досить перспективним є виробництво деревних плит і пластиків, які дають змогу комплексно освоювати низькоякісну деревину та виготовляти ефективну в споживанні продукцію. Разом з фанерним виробництвом вони є базовими для нарощування випуску меблів, рентабельність якої була б дещо більшою. Подальший розвиток виробництва деревних плит тісно пов’язаний з підвищенням їх екологічності. Отже, стратегія розвитку підприємств спрямована на створення мобільних потужностей, які забезпечать вітчизняних товаровиробників високоякісною продукцією.

Залучення інвестицій для багатьох підприємств України було й залишається першочерговою задачею, вирішення якої у найкоротші терміни є основним фактором сталого розвитку, чинником конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на світовому ринках. В той же час стан та результати діяльності на багатьох підприємствах обмежують можливості отримання інвестиційних коштів.

Досі залишаються недостатньо проробленими аспекти прийняття якісних управлінських рішень, з одного боку, щодо інвестування коштів, а з другого - щодо покращення фінансового становища підприємства та підвищення рівня його інвестиційної привабливості. До них слід віднести зокрема ув’язування питань всебічного стійкого розвитку підприємства і його інвестиційної привабливості, формування комплексної, адекватної та загально прийнятної системи оцінювання інвестиційної привабливості й інші.

Інвестиційна привабливість підприємства як об’єкта інвестування є важливим показником, під яким слід розуміти його інтегральну характеристику з точки зору наявного фінансового стану, можливостей розвитку техніко-економічного та організаційного рівня виробництва, соціальної безпеки та інформаційної забезпеченості тощо. Інвестиційну привабливість слід визначати як комплекс різноманітних факторів, перелік і вага яких може змінюватись в залежності від:

цілей інвесторів;

виробничо-технічних особливостей підприємства, у яке інвестуються кошти;

економічного розвитку підприємства у минулому, на теперішній час, а також очікуваного у майбутньому економічного розвитку.

Приймаючи рішення про вкладання капіталу у той чи інший інвестиційний об’єкт, інвестор розглядає інвестиційну привабливість комплексно. Інвестору необхідно враховувати забезпечення високої привабливості на всіх етапах інвестиційних рішень, від вибору країни-реципієнта - до визначення конкретного інвестиційного проекту .

До фінансово-економічних факторів і резервів підвищення інвестиційної привабливості пропонується віднести [36]:

підвищення ефективності використання основних фондів на підприємстві;

зростання якості управління кредиторською й дебіторською заборгованістю;

ріст ефективності використання оборотних коштів;

удосконалення управління прибутком підприємства;

запровадження маркетингових заходів та управління якістю;

підвищення ефективності управління ціноутворенням на продукцію підприємства;

Оцінка ефективності заходів із підвищення рівня інвестиційної привабливості підприємства дозволила виявити, і сформулювати наступні елементи :

прискорення оборотності оборотних коштів підприємства на базі зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості й виробничих запасів;

впровадження заходів із зміни обсягу коштів на рахунку підприємства, а також обсягу поточних фінансових інвестицій з метою створення найкращого співвідношення між обіговими коштами у виробничій та невиробничій сферах, оптимізації ліквідності та платоспроможності підприємства.

Одним з головних етапів планування покращення стану підприємства є контроль (контролінг) за реалізацією продукції. Виходячи з цього, можна сказати, що потрібно закріпити за суб’єктами лісових відносин більш чітко окреслені функції.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Формування стратегії розвитку та її реалізація на підприємстві харчової промисловості
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується докорінною зміною умов функціонування організації, що обумовлюється підвищенням рівня мобільності зовнішніх чинників та посилен ...

Автоматизована система обліку кадрів на підприємстві
Функціонування будь-якої системи управління пов’язано з циркуля-цією в ній інформації. Будь-який процес управління - перш за все, інфор-маційний процес, який передбачає виконання ...

Фондовая биржа, как элемент рыночной инфраструктуры
Ринок цінних паперів. Фіктивний капітал. Випущені акціонерними товариствами акції й облігації поступають в обіг, створюючи ринок цінних паперів. Про масштаби цього ринку свідчить то ...

Copyright © 2024. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.