Аналіз виконання кошторисів бюджетних установ

Власні доходи бюджетних установ, як і доходи загального фонду, підлягають плануванню. Власні доходи бюджетних установ мають виконувати доповнюючу функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечувати виконання основних завдань у разі нестачі доходів загального фонду. З огляду на активне включення бюджетних установ у «виробничу» діяльність, зокрема у процес надання платних послуг, зазначена категорія доходів набуває дедалі більшого значення серед інших об'єктів економічного аналізу.

Власні надходження до спеціального фонду бюджетної установи класифікують за такими ознаками:

за доходами, отримуваними від надання функціонально основних послуг бюджетних установ (студентам, які навчатимуться у плановому періоді на контрактній основі; хворим, яким буде надано медично-лікувальну допомогу за власні кошти; пацієнтам, яким буде надано медично-діагностичну допомогу за власні кошти; відвідувачам музеїв, виставок тощо);

за доходами, отримуваними від господарської чи господарсько-виробничої діяльності (за вироби навчально-виробничих майстерень, продукцію сільськогосподарських навчальних підсобних господарств), за проживання у гуртожитках і відомчих квартирах та за харчування в установі;

за доходами від оренди приміщень бюджетних установ (розрахункові показники - площа приміщень, кількість обладнання та іншого майна, розмір орендної плати); за доходами від реалізації майна (розрахункові показники - кількість запланованих до реалізації об'єктів необоротних активів, крім будівель і споруд та інших матеріальних активів, зокрема списаних як непридатних до реалізації, і вартість реалізації).

Для бюджетних установ є також важливим формування та використання різноманітних надходжень власних коштів. Вони виступають джерелом зростання їхніх фінансових можливостей, збільшення обсягу послуг, підвищення якості обслуговування виробництва і населення, а також дієвості матеріального стимулювання працівників. Формування спеціального фонду в бюджетних установах здійснюється в межах дозволених видів діяльності, які визначаються відповідними рішеннями уряду.

Аналіз видатків на заробітну плату є особливо важливим в умовах дотримання бюджетною установою завдань щодо заощадливого використання бюджетних коштів, необхідності дотримання нормативів і положень, передбачених законодавством з оплати праці. Проведення аналізу використання фонду оплати праці дає можливість оцінити потребу установи в коштах на оплату праці, її обґрунтованість, визначити повноту використання фонду заробітної плати в цілому по установі та окремо за категоріями персоналу. Вивчення результатів аналізу видатків на заробітну плату дає можливість: впливати на ефективність праці працівників бюджетної сфери; виявляти фактори і визначати їх вплив на зміну виплат з фонду заробітної плати, запобігати нераціональним, необґрунтованим виплатам за рахунок коштів, передбачених кошторисом на оплату праці.

Кожній бюджетній установі доводиться фонд оплати праці. Його величина є лімітом коштів, необхідних для оплати праці працівників за виконання встановленого обсягу послуг (робіт). Аналіз використання фонду оплати праці доцільно здійснювати за двома напрямами: аналіз фонду заробітної плати як економічного елемента витрат й аналіз заробітної плати в складі кошторису витрат бюджетної установи. Завданнями аналізу використання фонду заробітної плати є: оцінювання обґрунтованості потреби установи в коштах на оплату праці; характеристика складу фонду оплати праці за категоріями персоналу, структурними підрозділами і формами виплат; визначення повноти використання фонду заробітної плати в цілому по установі та за окремими категоріями персоналу; виявлення факторів і вимір їхнього впливу на зміну виплат з фонду заробітної плати; характеристика рівня середньої ставки (посадового окладу) і факторів її зміни; перевірка відповідності зростання витрат з фонду заробітної плати та обсягу роботи установи або показників ефективності праці; вивчення рівня організації оплати праці та запобігання нераціональним виплатам з фонду заробітної плати.

Подібні статті по економіці

Фінансова стійкість підприємства
З переходом економіки України до ринкових відносин підвищується самостійність підприємств, їх економічна та юридична відповідальність за результати діяльності. Різко зростає значення фінансової стійк ...

Державне регулювання ринкової економіки
Високорозвинена ринкова економіка — це оптимальне поєднання засад, притаманних товарному виробництву (конкуренція, попит і пропозиція, вільне ціноутворення), та цілеспрямованої політики держ ...

Визначення економічної ефективності використання нового екскаватора
Науково-технічний прогрес (НТП) - це процес розвитку і удосконалення засобів і предметів праці, технологій і форм організації виробництва на основі досягнень науки і техніки. Здійснен ...