Циклічність економічного розвитку України

Після здобутку незалежності у 1991 році Україна опинилася у ситуації, яку характеризують як системну кризу, яка продовжувалась протягом 90-х років ХХ - початку ХХІ століття. Відмінною рисою кризи було те, що її причина полягала не в перевиробництві, а в недовиробництві. За своєю суттю вона була системною трансформаційною кризою [6, с. 449]. Це означає, що вона була породжена початком процесу трансформації адміністративно-командної економіки у ринкову. Вона супроводжувалась хронічним дефіцитом предметів виробничого призначення, значним порушенням ринкової рівноваги, гіперінфляцією (додаток Б).

Основні ознаки кризи в Україні наприкінці ХХ - початку ХХІ століття

1. Різке зниження національного доходу (на 42%), виробництва промислової продукції (на 42%) та продовольства (на 47%) (додаток А, Д).

2. Гіперінфляція: індекс інфляції у 1993 р. перевищив 10000%, у 1998 р. досяг 120%; у 2000 р. становив 128% (додаток Б);

3. Різке зниження життєвого рівня населення (за різними оцінками, приблизно в 6 разів);

4. Швидкі темпи зростання безробіття (тільки офіційний показник наприкінці 90-х сягав 12 %) (додаток Г);

5. Дефіцит державного бюджету (рис.4);

6. Зростання тіньової економіки та злочинності;

. Загострилась демографічна ситуація (смертність почала перевищувати народжуваність, що призводить до депопуляції) (додаток В);

. Швидкими темпами зростає державний борг (додаток Е);

. Послабляються зовнішньоекономічні позиції країни (додаток З).

Про глибину структурних деформацій в Україні свідчать тривалість та глибина економічної кризи. За 10 років загалом спад виробництва досяг майже 60% від рівня 1990 p., a коефіцієнт використання виробничих потужностей не перевищував 30-40%. За своїми масштабами вона не мала аналогів у світі.

Рис. 4 Динаміка дефіциту державного бюджету України у 1992-1999 роках

цикл економіка коливання

Причини економічної кризи ділять на три групи:

. Причини, успадковані від колишнього СРСР:

майже повне, або тотальне, одержавлення економіки (92% усіх засобів виробництва належали державі) [21, с. 466];

- відсутність конкуренції між товаровиробниками;

- орієнтація на виробництво заради виробництва, а не на людину;

- диспропорції між виробництвом та споживанням, нагромадженням та споживання;

- дисбаланс між грошовими заощадженнями населення та їх товарним покриттям.

2. Причини, що постали з часу проголошення незалежності України:

розрив господарських зв’язків з пострадянськими країнами, що призвів до втрати багатьох традиційних ринків збуту продукції і значною мірою комплектуючих виробів;

відсутність науково обґрунтованої стратегії переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки;

непослідовність реформ уряду;

непомірний податковий тягар на товаровиробників;

відсутність надійної фінансово-банківської системи;

тіньовий характер роздержавлення й приватизації;

значні витрати на відшкодування збитків від Чорнобильської катастрофи.

. Причини, зумовлені необхідністю самої трансформації існуючої економічної системи:

відсутність закінченого циклу виробництва більшості підприємств;

Подібні статті по економіці

Діагностика відновлення основних фондів підприємства
Одне з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами займає процес відтворення та вдосконалення основних фондів. Мета даної роботи розглянути форми відтворення та вдосконалення осно ...

Економічний аналіз діяльності ЗАТ Одесавинпром
Економічний аналіз на відміну від інших видів аналізу відноситься до абстрактно-логічних методів дослідження економічних явищ. Економічний аналіз означає виділення окремих показників ...

Витрати діяльності підприємства в умовах ринкової економіки
Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої господарської діяль ...