Циклічність економічного розвитку України

Після здобутку незалежності у 1991 році Україна опинилася у ситуації, яку характеризують як системну кризу, яка продовжувалась протягом 90-х років ХХ - початку ХХІ століття. Відмінною рисою кризи було те, що її причина полягала не в перевиробництві, а в недовиробництві. За своєю суттю вона була системною трансформаційною кризою [6, с. 449]. Це означає, що вона була породжена початком процесу трансформації адміністративно-командної економіки у ринкову. Вона супроводжувалась хронічним дефіцитом предметів виробничого призначення, значним порушенням ринкової рівноваги, гіперінфляцією (додаток Б).

Основні ознаки кризи в Україні наприкінці ХХ - початку ХХІ століття

1. Різке зниження національного доходу (на 42%), виробництва промислової продукції (на 42%) та продовольства (на 47%) (додаток А, Д).

2. Гіперінфляція: індекс інфляції у 1993 р. перевищив 10000%, у 1998 р. досяг 120%; у 2000 р. становив 128% (додаток Б);

3. Різке зниження життєвого рівня населення (за різними оцінками, приблизно в 6 разів);

4. Швидкі темпи зростання безробіття (тільки офіційний показник наприкінці 90-х сягав 12 %) (додаток Г);

5. Дефіцит державного бюджету (рис.4);

6. Зростання тіньової економіки та злочинності;

. Загострилась демографічна ситуація (смертність почала перевищувати народжуваність, що призводить до депопуляції) (додаток В);

. Швидкими темпами зростає державний борг (додаток Е);

. Послабляються зовнішньоекономічні позиції країни (додаток З).

Про глибину структурних деформацій в Україні свідчать тривалість та глибина економічної кризи. За 10 років загалом спад виробництва досяг майже 60% від рівня 1990 p., a коефіцієнт використання виробничих потужностей не перевищував 30-40%. За своїми масштабами вона не мала аналогів у світі.

Рис. 4 Динаміка дефіциту державного бюджету України у 1992-1999 роках

цикл економіка коливання

Причини економічної кризи ділять на три групи:

. Причини, успадковані від колишнього СРСР:

майже повне, або тотальне, одержавлення економіки (92% усіх засобів виробництва належали державі) [21, с. 466];

- відсутність конкуренції між товаровиробниками;

- орієнтація на виробництво заради виробництва, а не на людину;

- диспропорції між виробництвом та споживанням, нагромадженням та споживання;

- дисбаланс між грошовими заощадженнями населення та їх товарним покриттям.

2. Причини, що постали з часу проголошення незалежності України:

розрив господарських зв’язків з пострадянськими країнами, що призвів до втрати багатьох традиційних ринків збуту продукції і значною мірою комплектуючих виробів;

відсутність науково обґрунтованої стратегії переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки;

непослідовність реформ уряду;

непомірний податковий тягар на товаровиробників;

відсутність надійної фінансово-банківської системи;

тіньовий характер роздержавлення й приватизації;

значні витрати на відшкодування збитків від Чорнобильської катастрофи.

. Причини, зумовлені необхідністю самої трансформації існуючої економічної системи:

відсутність закінченого циклу виробництва більшості підприємств;

Подібні статті по економіці

Аналіз випуску готової продукції та її реалізації
За умов ринкової економіки господарчим суб’єктом (підприємством) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту ...

Аналіз динаміки матеріальних витрат та структура собівартості продукції в ПП Вебр
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці ланки (при будь-якій формі власності) складають ...

Ефективність технічного переоснащення підприємств легкої промисловості
План науково-технічного розвитку передбачає систему взаємопов’язаних заходів по підвищенню техніко-економічного рівню виробництва на підставі впровадження самої передової й високоефекти ...