Меню сайту

Сучасний стан стандартизації та сертифікації продукції в Україні та її розвиток

У Декреті КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» визначаються правові та економічні основи системи стандартизації та сертифікації та встановлені організаційні форми їх функціонування на території України [19, с.15 ].

В Україні основними документами, що встановлюють напрями розвитку національної системи стандартизації, є Концепція та Програма. динамика цен на жилье в Болгарии

Метою Концепції є визначення стратегічних напрямів, пріоритетів, а також політичних, соціально-економічних і техніко-технологічних засад реалізації державної політики у сфері управління якістю.

Основними завданнями Концепції є:

визначення стратегічних напрямів, методів і механізмів реалізації державної політики у сфері управління якістю;

формування загальної культури якості;

постійне вдосконалення управління якістю в усіх галузях економіки [24, с. 377].

Відповідно до Програми передбачено заходи для розвитку національної системи стандартизації, які зможуть покращити якість продукції і підвищити конкурентоспроможність товарів. Програма враховує національні інтереси та вимоги СОТ і побудована на основі нормативно правових актів України.

Завданнями Програми є [9, с. 23]:

- розроблення механізму міжгалузевої координації, поліпшення планування і стандартизації,

- забезпечення відповідності нормативних документів вимогам міжнародної стандартизації;

спрощення процедур стандартизації застосування під час прийняття національних стандартів усіх методів, передбачених міжнародними документами.

В Україні прийнято 6113 нормативних документів у сфері стандартизації, з яких 2516 гармонізовано з міжнародними та європейськими стандартами. Діє також близько 19 тис. міждержавних стандартів, з яких гармонізовано 10,3%, У той же час для порівняння міжнародними організаціями стандартизації прийнято майже 20 тис. стандартів, які використовуються у разі здійснення міжнародної торгівлі у відповідності з вимогами СОТ, та діє понад 16 тис. нормативних документів європейських організацій стандартизації, що застосовуються державами-членами Європейського союзу та їх торговими партнерами.

Проте існуюча система стандартизації не відповідає вимогам міжнародних організацій стандартизації стосовно здійснення міжнародної торгівлі, що зумовлено рядом проблем, а саме [7, с. 98]:

· застосування значної кількості нормативних документів колишнього СРСР;

· недостатня активність суб'єктів господарювання у фінансуванні і розробленні національних стандартів, неналежним чином координується діяльність технічних комітетів стандартизації, що призводить до зниження рівня підготовки проектів нормативних документів;

· значне відставання у виконанні завдань, визначених Програмою інтеграції України до ЄС, щодо гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими.

Значну проблему створює наявність нормативної бази з великою кількістю застарілих нормативних документів, які вже не є актуальні, вони гальмують підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Адже, як свідчить міжнародна практика, основним технічним бар'єром у торгівлі є відмінності через наявність різних вимог, що встановлюються до одного і того ж виду продукції. Тому технічні регламенти, стандарти, процедури оцінки відповідності мають базуватися на міжнародних (європейських) або бути гармонізованими, щоб не створювати необґрунтованих бар'єрів у торгівлі відповідно до Угоди з технічних бар'єрів у торгівлі [7, с. 29].

На даний момент в Україні недостатнім є рівень міжнародної та європейської технічної допомоги у розвитку технічного регулювання.

Структура фінансування робіт з гармонізації національної системи стандартів є недосконалою, зорієнтована лише на державний бюджет. Не організовано роботи з асоціаціями та об'єднаннями вітчизняних товаровиробників щодо залучення їхніх коштів і наукового потенціалу до вирішення проблем технічного регулювання та споживчої політики.

Так, недофінансування з року в рік державної бюджетної програми «Гармонізація національних стандартів з міжнародними та європейськими» не дозволяє Держспоживстандарту розробляти стандарти у відповідності з технологічним процесом розроблення стандартів, що, в свою чергу, веде до затягнення процесу розроблення стандартів, створює заборгованість в оплаті розробок та не сприяє якості нормативних документів [7, с. 56].

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства
Актуальність теми: ринкові методи господарювання вимагають того, що будь-який ресурс який є у наявності субьктів господарювання повинен використовуватись із відповідною віддачею. Проблем ...

Витрати виробництва, їх критерії та класифікація
Актуальність даного дослідження полягає в тому, що підприємства в процесі своєї діяльності, здійснюваної на основі комерційного розрахунку та самофінансування, здійснюють матеріальні і ...

Витрати основної діяльності залізничного транспорту
Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Ґрунтуючись на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи набуті студентами знання, він допоможе майб ...

Copyright © 2019. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.