Дослідити процес управління фінансовою безпекою фінансового посередника

Проблема фінансової безпеки фінансового посередника вимагає комплексного підходу. В зв’язку з цим виникає насущна необхідність в науковій і практичній розробці даної проблеми, розумінні суті понять безпеки в цілому і фінансовій безпеці у тому числі.

Поняття „фінансова безпека” як самостійний об’єкт управління є відносно новим, введеним в науковий обіг в останньому десятилітті. Багато понять, що розглядаються в економічній літературі, є спірними.

Фінансова безпека фінансового посередника - це кількісно та якісно детермінований рівень його фінансового стану, що забезпечує стабільну захищеність його пріоритетних збалансованих фінансових інтересів від ідентифікованих реальних і потенційних загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, параметри якого визначаються на основі його фінансової філософії і створюють необхідні передумови фінансової підтримки його стійкого зростання в поточному і перспективному періодах [1].

К. Горячева у своїй дисертації «Механізм управління фінансовою безпекою» визначає фінансовою безпекою такий його фінансовий стан, який характеризується, по-перше, збалансованістю і якістю сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, котрі використовуються фінансові посередники, по-друге, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх загроз, по-третє, здатністю фінансової системи забезпечувати реалізацію власних фінансових інтересів, місії і завдань достатніми обсягами фінансових ресурсів, по-четверте, забезпечувати ефективний і сталий розвиток цієї фінансової системи.

На думку професора І.А. Бланка: «Фінансова безпека фінансового посередника» являє собою кількісно і якісно детермінований рівень його фінансового стану, який забезпечує стабільний захист його пріоритетних збалансованих фінансових інтересів від ідентифікованих реальних та потенційних загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, параметри якого визначаються на основі його фінансової філософії і створюють необхідні передумови фінансової підтримки його стійкого росту в нинішньому і перспективному періоді [1].

Російський вчений Р.С. Папехін вважає, що фінансова безпека - визначає певний стан фінансової стабільності, в якому повинно знаходиться для реалізації своєї стратегії, характеризується можливістю фінансового посередника протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам. Дещо по іншому можна сформулювати визначення фінансової безпеки, якщо скористатись підходом, що з реалізований при обґрунтуванні суті національної безпеки в ЗУ “Про основи національної безпеки України”. При цьому фінансову безпеку фінансового посередника слід розглядати як захищеність життєво важливих інтересів, за якої забезпечуються його сталий розвиток, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз економічним інтересам.

З точки зору Кузенко Т.Б., Прохорової В.В. та Сабліної Н.В. «фінансова безпека може бути визначена як стан найбільш ефективного використання інформаційних, фінансових показників, ліквідності та платоспроможності, рентабельності капіталу, що знаходиться в межах своїх граничних значень».

Загальні результати дослідження літературних джерел, дають можливість зробити висновки, що фінансова безпека визначається: сукупністю робіт для забезпечення платоспроможності підприємства та ліквідності його оборотних коштів; ефективністю використання ресурсів, які проявляються в показниках прибутку та рентабельності, а також у кількості управління основними та оборотними коштами; організацією внутрішньогосподарського контролю основних видів звичайної діяльності з позиції підвищення ефективності виробництва; кваліфікацією та компетентністю менеджерів та їхньою активністю; попереднім аналізом можливих внутрішніх та зовнішніх загроз економічної безпеки та попередження збитку фінансової безпеки.

Необхідність постійного дотримання фінансової безпеки зумовлюється об’єктивно наявним для кожного суб’єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності.

Рівень фінансової безпеки залежить від того наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Подібні статті по економіці

Ефективність технічного переоснащення підприємств легкої промисловості
План науково-технічного розвитку передбачає систему взаємопов’язаних заходів по підвищенню техніко-економічного рівню виробництва на підставі впровадження самої передової й високоефекти ...

Аналіз та характеристика діяльності ВАТ Львівхім
Метою виробничої практики з фаху є розвиток навичок та вмінь інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення при ...

Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки
Банківська система - одна з найважливіших та невід’ємних структур економіки. Її функціонування - запорука успіху проведення економічних реформ у сучасних умовах. У процесі становл ...