Економічна сутність ефективності виробництва
Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів.
Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях [9, с. 85]. Під економічною ефективністю управління виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, тим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, або чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці.
Ефективність виробництва - це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна виміряти через коефіцієнт - відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури [57, с. 101].
Процес виробництва на будь - якому підприємстві здійснюється при визначеній взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу (робочої сили), засобів праці й предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал виробляє суспільно корисну продукцію чи виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої й упредметненої праці, а з іншого - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу й рівня їхнього використання.
Ефективність виробництва являє собою комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу (у зарубіжних країнах із розвитою ринковою економікою для окреслення результативності господарювання використовують інший термін - продуктивність системи виробництва й обслуговування, під якою розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) при виробництві різноманітних товарів і послуг [62, с.56].
Отже, ефективність виробництва й продуктивність системи - це по суті терміни - синоніми, що характеризують ті самі результативні процеси. При цьому варто усвідомлювати, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато більш широким, чим продуктивність праці й прибутковість виробництва.
Результат виробництва як найважливіший компонент для визначення його ефективності не слід тлумачити однозначно. Мова йде про корисний кінцевий результат. Можна розрізняти:
1) кінцевий результат процесу виробництва;
) кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства (об'єднання підприємств) [64, с.127].
Процес формування результатів і ефективності виробництва:
Результати (1.1)
Ефективність (продуктивність) =
Ресурси (витрати)
Показано процес формування результатів та ефективності виробництва (продуктивності системи), де перший відбиває матеріалізований результат процесу виробництва, вимірюваний обсягом продукції у натуральній та вартісній формах, другий включає не лише кількість виготовленої продукції, але й охоплює її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва, виробничо - господарської діяльності підприємства за той чи інший проміжок часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності - прибуток.
Подібні статті по економіці
Дослідження функціональних стратегій сучасного підприємства
В умовах ринкової економіки сталися кардинальні зміни в
системі управління об'єктів господарювання. У централізованій економіці свобода
вибору постачальників ресурсів і маніпулювання рес ...
Еволюція поглядів на економічне зростання та сталий розвиток
Проблеми
досягнення стабільних темпів економічного зростання є актуальними в усіх
країнах світу. Але в останній час дещо змінилися погляди щодо мети й шляхів
досягнення зростання економ ...
Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
Система державних
органів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Принципова структура
інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислове
розвинутих країнах, і в краї ...