Меню сайту

Аналіз об’єкта

Справедливість наукових гіпотез щодо вивчення тих чи інших явищ підтверджується емпіричними та експериментальними даними. Постає питання про порівняльний аналіз результатів досліджень одного й того самого явища, здійснених у різний час різними дослідниками за різними методиками. Для цього потрібно, щоб вибрані для дослідів речі (у якісному розумінні) описувались певним комплексом властивостей, які вимірювалися б однаковими мірами. Саме так здійснюють експеримент у природничих науках: скажімо, фізичні тіла описують певним комплексом властивостей, які вимірюють еталонними мірами.

Але такі порівняння можна здійснити тоді, коли множини-якості, які лежать в основі екстенсивних й інтенсивних властивостей, приведені до граничних родових (первинних) дискретних або неперервних, матеріальних або ідеальних субстанцій. Енергія, кількість руху, кількість електричних зарядів, ентропія, інформація, вартість - приклади таких граничних субстанцій.

У дослідженнях фізичних явищ, що вивчені найглибше, так само існують проблеми стандартизації мір певних властивостей і порівняння результатів вимірювання. Але особливо гостро постає проблема порівняльного аналізу досліджень у нефізичній сфері, зокрема в соціології й соціальній психології. Ці проблеми пов'язані з визначенням насамперед соціальних якостей або якостей інших явищ гуманітарної природи та соціальних "речей". Зазначимо, що соціальні якості мисляться як родові граничні матеріальні чи ідеальні субстанції, які "містяться" у соціальних "речах". Насправді ж дослідник має справу з видовими соціальними утвореннями (що різняться номіналами) і модифікаціями цих якостей (що різняться ступенями інтенсивності). Якість, як відомо, суть множина тотожних елементів, а реально елементи множин різняться і видовими ознаками (номіналами), і ступенями інтенсивності (модифікаціями). Отже, на основі таких неоднорідних і нерівноінтенсивних множин не можуть бути утворені відповідні екстенсивні та інтенсивні властивості й неможливо порівняти результати досліджень за ідентичними показниками. Тому завдання полягає в тому, щоб привести цю множину елементів до множини тотожних елементів, що уможливило б введення еталонної міри і здійснення процедури визначення номіналів та вимірювання екстенсивних й інтенсивних величин. Ця процедура здійснюється на основі третьої концепції кваліметрії.

Ідея третьої концепції полягає у визначенні показника потужності класифікованої і стратифікованої реальної множини нетотожних елементів, що різняться номіналами й ступенями інтенсивності якостей, на основі приведення класів і страт до однорідної й рівноінтенсивної множини умовних тотожних одиниць - очок, балів. Зауважимо, що для подальшого виконання аналітичних операцій при обчисленні показника потужності N класифікованої й стратифікованої множини її елементи позначаються літерою а з двома індексами, один з яких означає приналежність до і-го класу, другий - до j-ї страти: aij.

Визначимо показники потужності класифікованої та стратифікованої множин кожної окремо і разом.

Подібні статті по економіці

Загальноекономічна характеристика діяльності ТОВ Агротранссервіс
Зорієнтованість України на досягнення до 2020 року економічних показників розвинених європейських країн вимагає забезпечення щорічного зростання ВВП в розмірі 6-8 відсотків. Уже сьогодн ...

Господарський механізм
Економіка являє собою сукупність процесів виробництва, розподілу, обміну і накопичення матеріальних благ і послуг. Трудова діяльність у суспільному виробництві здійснюється в порядку повно ...

Вплив міжнародної торгівлі на розвиток національної економіки
Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто ...

Copyright © 2022. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.