Місце знаходження та історія створення підприємства

(

Додаток №1)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський пивоварний завод".

Місцезнаходження товариства визначається за місцем державної реєстрації: 13300, Україна, м. Бердичів, Житомирська область, вул. К. Лібкнехта, 114.

Пиво займає особливе і значне місце в культурі харчування і споживання багатьох народів. А хто перший варив пиво - ми не дізнаємося ніколи. Воно настільки древнє, що встановити його першотворців просто неможливо. Кажуть, що Ной перевозив пиво у своєму ковчезі…

В Україні, як і в цілому світі, пиво варили з незапам’ятних часів. А в 19 ст. найбільше пивоварень було у Волинській губернії - до початку 20 ст. - 28%. Причина в тому, шо саме тут інтенсивно розвивалася сировинна база пивоварної промисловості.

Ще в 1798р. Бердичів, який входив до складу названої губернії і нараховував всього 4820 жителів, мав свою пивоварню.

На 1849р. в місті була одна пивоварня, а в Бердичівському повіті в 1845р. діяло сім пивоварних заводів. Число відер виробленого пива за 1845р. складало 35380. У 1845р. в Бердичівському повіті функціонувало 934 питейні заклади. Влада міста з 1839 по 1848 рр. одержала прибуток від пивоваріння та продажу дріжджів 82649 рублів 38 коп.

Згодом, в 1861р., чеський колоніст Станіслав Емануїлович Чеп купив в Бердичеві ділянку землі і на вулиці Білопільській будує пивзавод. До цього в місті, що інтенсивно розвивалося, вже були три невеликих пивзаводи. Чеп не лише будує цехи заводу, але й артезіанську свердловину, проби води якої дали величезні результати, обіцяли якісне пиво. Було побудовано багато допоміжних приміщень, квартири для службовців. Поблизу заводу підприємець заклав хмільник, на якому вирощувався хміль для потреб заводу, за хмільником - маєток для себе - гарний двоповерховий будинок з великим фруктовим садом.

У першій чверті 20 ст. справи на заводі йдуть не зовсім гладко, власники часто змінюються. За десять років змінилася ціла когорта персон по утриманню заводу. Колишній власник Чеп і його послідовники, не довго тримаючись на заводі, розорювались і ставали абсолютно банкрутами. Цьому частково сприяла конкуренція привозного пива з одного боку, але головним чином давалося взнаки відсутність необхідної кількості лагерних діжок та бродильних чанів, що не давало можливості у необхідному для обігу масштабі.

липня пивзавод бере в оренду на два роки Давид Козловський. В акті передачі відзначалося, що на серпень 1927р. завод мав:

· лагерних діжок місткістю на 2600 відер;

· бродильних чанів на 750 відер.

Місткість лагерного посуду в довоєнний час (до 1914р.) складала 8000 відер. У 1928р. в порядку обмеження приватного капіталу в промисловості постає питання про одержавлення Бердичівського пивоварного заводу. У 1925р. (21 червня) вийшов перший номер міської газети "Радянський шлях”. В ньому рекламувалися такі сорти бердичівського пива: "Пльзенське”, "Березневе”, "Мюнхенське столове”, "Чеський Лежок”, "Баврське”.

Під час Великої Вітчизняної війни завод уцілів, але був пошкоджений дах, деякі будівлі, устаткування заводу теж мало плачевний вигляд. На початку 1944р. завод відновив роботу. Очолював його директор Пилипенко, а через деякий час - Старчеус Лазар Павлович. Люди працювали по 10-15 годин на добу: варили пиво, виготовляли безалкогольні напої, ремонтували, відбудовували завод. Палили вугіллям, дровами. Майже всі виробничі процеси в той час виконували вручну. Вручну мили діжки, "йоршами" - пляшки. Але пиво випускали відмінної якості.

У 1962р. на основі досліджень Харківського філіалу ВНДЧПП на заводі був побудований перший і єдиний протягом тривалого часу цех хмелевих екстрактів потужністю 160-180 т екстракту в рік.

Реконструкція заводу здійснювалась поступово, розширювалися всі виробничі дільниці, або ж будувалися нові. У 70-их роках була побудована нова варниця з сучасним обладнанням постійно займається ремонтами і вдосконаленням існуючих приміщень. Дбає про поліпшення житлових умов працівників.

Леон Романович Ліпецький і донині є директор ТОВ "Бердичівський пивоварний завод”. Під його керівництвом Бердичівський пивзавод став економічно міцним підприємством, в якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім - ціни і прибутки. Найважливішим кроком до високих показників став компетентний підхід до формування робочого колективу підприємства: професійне навчання, матеріальне і моральне стимулювання. Це дало можливість сформувати висококваліфікований колектив.

Подібні статті по економіці

Управління доходами торговельного підприємства від операційної діяльності (за матеріалами ТОВ Боярські Ряди, м. Боярка)
Умови формування ринкових відносин в Україні, що пов’язані з динамічністю зовнішнього середовища, зниженням купівельної спроможності населення, загостренням конкурентної боротьби, потре ...

Аналіз економічного потенціалу підприємства та напрями підвищення ефективності його використання
Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, наявність конкретних переваг, що виступають гарантом тривалого та ефективного функціонування підприємства в ри ...

Економіка механічного цеху
Метою курсової роботи є практична реалізація теоретичних та методичних положень економічної теорії на рівні промислового підприємства та його виробничих підрозділів. Завданням курсово ...