Комерційна таємниця як один із найголовніших об'єктів економічної безпеки підприємства

Закон України від 02.10.92 р. № 2657-ХІІ «Про інформацію» передбачає існування двох видів інформації в Україні: відкриту та з обмеженим доступом. Водночас інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну та таємну.

Таємна інформація - це інформація, що містить відомості, які встановлюють державну та іншу, передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі [13, 23].

Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. До конфіденційної можна віднести будь-яку інформацію професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру. Володарі такої інформації самостійно встановлюють режим доступу до неї, включаючи належність її до конфіденційності, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Однак це правило не поширюється на інформацію комерційного та банківського характеру, а також іншу інформацію, правовий режим якої встановлений Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, а також таку інформацію, приховання якої становить загрозу життю і здоров'ю людей.

Під комерційною таємницею підприємства мають на увазі відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державними таємницями, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам [13, 24].

Склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю. Порядок їх захисту визначається керівником підприємства. Визначений перелік відомостей, що є комерційною таємницею, - це інформація, що належить підприємству на праві власності у повному обсязі. Підприємство має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб.

Крім того, підприємство як власник відомостей, що містить комерційну таємницю, має право призначити особу (осіб), яка здійснює володіння, користування та розпорядження такою Інформацією, і визначити правила обробки інформації та доступ до неї, а також встановлювати інші умови щодо комерційної таємниці. Але відповідно до закону, не будь-якій інформації підприємство може надати режим комерційної таємниці, обмеживши таким чином до неї доступ третіх осіб І насамперед контролюючих органів. Це обумовлено тим, що законом не визначено перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю. Законом про підприємства передбачено, що склад та обсяг відомостей, які становлять комерційну таємницю підприємства, визначаються його керівником з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.93 р. № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю».

Подібні статті по економіці

Вугільна промисловість України
Вугільна промисловість України є однією із складових її енергетичної безпеки, має глибокі традиції і розвинуту інфраструктуру вуглевидобутку та вуглепереробки. Значні запаси сировини заб ...

Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання
Ринкова економіка, як відомо, прагне досягти рівноваги всіх процесів, що в ній відбуваються. Макроекономічна рівновага - це економічна рівновага на рівні держави. Для неї характерним є п ...

Удосконалення управління ефективністю виробництва в умовах ПП Каравай м. Житомир
Актуальність теми дипломної роботи обумовлена тим, що в сучасних умовах господарювання управління ефективністю виробництвом набуває великого суспільного, морально-емоційного та стимулююч ...