Доцільність внутрішньогалузевого зростання підприємства

На почату діяльності заново створене підприємство не може використати можливості експансії в даній галузі через те, що потреби в коштах для внутрішньогалузевого розвитку значно перевищують можливості самофінансування. По мірі зростання підприємства та його капіталу виникає проблема розміщення цього капіталу. Іноді він вкладається в традиційні для підприємства напрямки діяльності, які, як правило, є рентабельними. Іноді, переймаючись турботами про зростання і побоюючись обов'язкового настання зрілості і занепаду напрямків своєї діяльності, підприємство проявляє зацікавленість в інших галузях.

Таке бажання розвитку підприємства, безумовно, має резонні підстави. Варто нагадати також, що згідно з домінуючою позицією провідних консалтингових фірм, котрі, як правило, враховують роль циклу життя товару, зовнішнє зростання завжди пов'язане з диверсифікацією. І це особливо важливо, коли остання виникає і здійснюється як супровід внутрішнього розвитку. Ні в якому разі не заперечуючи можливість чи доцільність паралельного здійснення стратегій внутрішньогалузевого зростання і розвитку поза межами галузі, зауважимо, що перший напрямок є обділеним увагою теоретичних досліджень. Посилення ринкової влади, збільшення часток загального продажу залишаються маловивченими, оскільки здається очевидним, що внутрішнє зростання дозволить підприємству, яке щось придбає, покращити своє місце в тих секторах, де воно функціонує. Однак справжні проблеми інші. Чи має місце ефект синергії, коли частка ринку нового утворення (у результаті, наприклад, поглинання чи злиття) буде перевищувати суму часток учасників, які діяли до нього окремо один від одного? Чи є результати вищими після організаційних трансформацій, ніж були до цього?

Відповіді на ці та інші запитання не є обов'язково позитивними та однозначними, а навколо самих питань точаться досить серйозні дискусії. Розпочав їх Д.Мюллер (D. Мüllهr( [91, c. 130-134], який розглядає галузь у стані монополістичної конкуренції, до складу якої входить n підприємства. Кожне з них протистоїть кривій попиту, представленій рівнянням:

,(5.14)

де Ці - ціна товару в і-го виробника;і - кількість запропонованого ним товару;- коефіцієнт, який характеризує нахил кривої попиту, що у свою чергу є ідентичним для всіх учасників;

аі - коефіцієнт, зростання якого означає, що споживач готовий платити за одиницю товару більше ніж раніше, оскільки, на його думку, якість товару зросла;- показник диференціації товару, якщо його значення є нульовим, то ситуація оцінюється як монополія; при значенні цього показника на рівні 1 пропонується абсолютно однорідний товар.

Якщо знову прийняти Зі як середні виробничі витрати на одиницю продукції, то прибуток кожного виробника визначається як

Пі=(Ці-Зі)Qі.(5.15)

Можливості виникнення змови й утворення деякого об'єднання в певній галузі представляються параметрами R і r, які входять до складу відповідної цільової функції

.(5.16)

Якщо r=1, то об'єднання є вдалим, успішним, а при нульовому значенні параметра r всі учасники реалізують поліполістичний спосіб дій.

Враховуючи (5.14), (5.15) і максимізуючи (5.16) за кількістю Qі, отримаємо вираз:

.

Припускаючи, що

легко перебудувати рівняння (5.17) та визначити ринкову частку mі:

.(5.18)

Можна констатувати, що збільшення хі, що є, власне, різницею між якістю, яку отримує споживач, і середніми одиничними витратами виробника Зі, приводить до зростання ринкової частки mі:

.(5.19)

Іншими словами, злиття або поглинання збільшує ринкову частку підприємств, які помітили, що вартість поєднаної пропозиції збільшує розрив із витратами. Очевидно, що це одна з умов, за яких зростання такого типу буде цікавим.

Однак далеко не завжди об'єднання підприємств буде в необхідній мірі рентабельним. Розглянемо галузь, до складу якої входить n підприємств, кожне з яких поводить себе як поліполіст. Зв'язок ціна - попит, за цих умов подається у формі рівняння:

Подібні статті по економіці

Аналіз діяльності ВАТ Люботинський хлібозавод
хлібозавод пшеничний номенклатура Навчально-виробнича практика на харчових підприємствах є основоположною в підготовці висококваліфікованих фахівців, адже це одна з найважливіших програм ...

Ефективне використання оборотних активів підприємства на прикладі ПАТ Баштанський сирзавод
Управління виробничим процесом і оборотними активами на підприємстві належить до завдань, які вирішують менеджери-економісти. Оскільки процеси виробництва та реалізації продукції супрово ...

Вплив міжнародної торгівлі на розвиток національної економіки
Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто ...