Значення і розвиток галузі.
Бджільництво розвивається за такими напрямками:
· медотоварний,
· запилювально-медовий,
· запилювальний (при вирощуванні культур закритого грунту),
· розплідницький (виведення маток і формування пакетів бджіл),
· комплексний.
Ці напрями в спеціалізації бджільництва мають свої характерні особливості в організації галузі, обліку виробничих витрат на пасіці та методиці обчислення собівартості продукції.
У господарствах України переважає запилювально-медовий напрям бджільництва. Кількість сімей бджіл на пасіках і бджолофермах колгоспів і держгоспіввизначається, як правило, потребою в них для запилення сільськогосподарських ентомофільних культур. При цьому слід виходити з таких норм: для запилення гречки, насінників багаторічних трав та ентомофільних культур, садів і ягідників требо мати 2 сім’ї бджіл з розрахунку на 1 га посіву або насаджень і не менш як 1 бджолосім’ю на 2 га посіву соняшнику, баштанних та овочевих культур.
У багатьох господарствах пасіки дрібні і малопродуктивні, бджіл недостатньо використовують для запилення сільськогосподарських культур, а спеціальних медоносів здебільшого не висівають. Це обмежує кормову базу бджільництва і можливості його розвитку. Особливої шкоди розвитку галузі завдають існуюча практика і не досконала технологія застосування гербіцидів, пестицидів та інших засобів боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур.
Подібні статті по економіці
Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки
Банківська система - одна з найважливіших та невід’ємних структур економіки.
Її функціонування - запорука успіху проведення економічних реформ у сучасних
умовах.
У процесі становл ...
Економічна експертиза інвестиційного проекту
Призначення роботи - практична підготовка студентів до
виконання економічних розрахунків у дипломних проектах, а саме обґрунтування
інвестиційних рішень і послідовності формування економ ...
Інститути та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
Система державних
органів управління зовнішньоекономічною діяльністю. Принципова структура
інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислове
розвинутих країнах, і в краї ...