Демографічні передумови розвитку Тернопільського регіону і його праце ресурсний потенціал

Характер відтворення населення безпосередньо впливає на його статевовікову структуру, яка у свою чергу, обумовлює демографічну ситуацію. Депопуляція спричиняє деформацію вікової структури населення, уповільнення темпів природного приросту, що, в свою чергу, веде до скорочення трудових ресурсів, збільшення демографічного навантаження на працездатне населення, призводить до певних труднощів у формуванні трудового потенціалу регіону та забезпеченні галузей економіки робочою силою.

Демографічна ситуація в Тернопільської області ускладнюється за рахунок від'ємного сальдо міграції, тобто перевищенням числа вибулих над числом прибулих. У 2009 р. на територію області прибуло для проживання 15687 осіб, вибуло - 16959 осіб, сальдо міграції - 1272 особи, відповідно коефіцієнти міграції становили: коефіцієнт прибуття - 13,9, коефіцієнт вибуття - 15,0, коефіцієнт міграційного скорочення - 1,1. Таким чином, питома вага міграційного зменшення в загальному абсолютному скороченні чисельності населення області становить 16,4%, а депопуляції - 83,6%. Слід зазначити, що внутрішньорегіональна міграція значно (майже у 2 рази) перевищує зовнішню. За 2010 рік по області всіма міграційними потоками (міграційний оборот) охоплено 32646 осіб. Структура міграційного обороту: 61,5% - внутрішньорегіональна, 35,6% - міжрегіональна міграція, 2,9% - з країнами СНД та далекого зарубіжжя.

Міграційний обмін негативно позначається на освітньому рівні населення області, оскільки рівень освіти мігрантів, які вибувають за межі області, зазвичай вищий, ніж у прибулих. Так, у 2009 р. за рахунок міжрегіональної міграції число осіб з вищою освітою скоротилося на 348 осіб, причому у міських поселеннях це скорочення становило 385 осіб. Міждержавна міграція також призвела до зменшення чисельності населення з вищою освітою, а саме на 98 осіб (прибуло 36, а вибуло 134 особи). Отже, міграційні процеси в Тернопільській області характеризуються рядом закономірностей, які в більшості випадків призводять до погіршення демографічної ситуації в регіоні, зокрема, це наявність від'ємного сальдо зовнішньої міграції, що призводить до скорочення чисельності населення як у міських поселеннях, так і в сільській місцевості, виїзд на постійне проживання за межі регіону працездатного населення з високим рівнем освіти та кваліфікації, скорочення за рахунок міграції чисельності населення у найбільш активному дітородному віці (20-30 років).

Демографічні процеси справляють значний вплив на формування і використання трудового потенціалу регіону, який включає сукупність демографічних, соціальних і духовних здатностей конкретного трудоактивного населення і формується під безпосереднім впливом соціально-економічних, соціально-психологічних, демографічних, духовних чинників, які зумовлюють його перехід із потенційних (можливих) у реальні продуктивні сили суспільства. При цьому проблеми формування і реалізації трудового потенціалу набувають надзвичайної гостроти у депресивних регіонах і проявляються в демографічній, економічній, соціальній, екологічній сферах.

Матеріальною основою трудового потенціалу є демографічне відтворення населення, яке забезпечує безперервне оновлення поколінь як фізичного носія сукупності соціальних якостей і відносин. Воно формує природні границі трудового потенціалу як в цілому, так і в розрізі статі та віку. Слід підкреслити, що вплив демографічних чинників на трудовий потенціал не обмежується лише кількісними емпіричними тенденціями та закономірностями формування обсягу працездатного населення, а включає також процеси формування демографічних якостей населення (генофонд нації, стан здоров'я тощо). В цілому, якісний та кількісний склад носіїв трудового потенціалу детермінується наступними демосоціальними чинниками: рівнями смертності у молодших вікових групах; рівнями смертності в працездатному віці; рівнем інвалідності в працездатному віці, який характеризує ймовірність стійкої втрати працездатності; статево-віковою структурною населення; рівнем та структурою зайнятості населення, рівнем безробіття.

Подібні статті по економіці

Економічна діяльність
Економічна діяльність, як центральний і визначальний елемент економічної культури Економічній культурі характерна кожному з елементів економічної системи, усім видам, способам і ф ...

Види і мотиви злиття і поглинання
А.В. Дудар викладач Донецького державного університету управління Торезький коледж, А.І. Войтенко студентка Донецького державного університету управління Торезький коледж. В статті ...

Аналіз особливостей формування державного регулювання будівельної індустрії України
Україна має значний промисловий потенціал. Сучасна економіка України характеризується нецілісністю внаслідок переходу від однієї економічної системи із властивими їй економічними формам ...