Сучасний стан інноваційної діяльності в Україні

Як свідчить досвід економічно розвинених країн, стійке та збалансоване економічне зростання в країні базується насамперед на впровадженні технологічних інновацій у промисловості. Рівень інноваційної активності промислових підприємств є показником стабільності та конкурентоспроможності економіки країни.

Як відомо, Україна значно відстає від інтеграційних процесів, що відбуваються у світовій економіці. Серед головних проблем можна зазначити: стратегічний дефіцит, відсутність оптимального взаємозв'язку складових частин економічної політики держави. В Україні з кожним роком скорочується кількість інноваційно-активних підприємств. У 2011 р. їхня частка становила всього 15,1%, при тому, що у 2010 р. була на рівні 18%.

Виходячи з того, що інноваційні зрушення у промисловості на сучасному етапі розвитку економіки України є перспективними і забезпечують високі показники загального економічного зростання, постає необхідність дослідження сучасного стану та напрямків активізації інноваційної діяльності на промислових підприємствах.

Важливим напрямком інвестиційної діяльності є інноваційна діяльність - головне джерело процесу розширеного відтворення. Інноваційна діяльність спрямована, в першу чергу, на подолання технічного відставання, переорієнтацією виробничого потенціалу на створення конкурентоспромо-жних промислових виробництв, розвиток яких залежить від рівня сприйнятливості підприємств до нововведень.

На забезпечення переходу до інноваційно орієнтованого зростання, звернено увагу у Посланні Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір: концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2009-2011 роки», що обумовлює особливу увагу до інноваційної складової інвестиційної діяльності. Протягом десяти років економічних трансформацій в Україні, що здійснювалися досить непослідовно та набули надмірної тривалості, не варто було очікувати активізації інноваційної діяльності. За цей час у державі не було створено належних умов для розвитку інноваційної діяльності, однак висновок щодо неефективності державної інноваційної політики в попередні роки не можна вважати однозначно коректним.

Показником ефективності державної трансформаційної політики в інноваційній сфері має стати створення (за підсумками попередніх років економічних реформ) передумов для переходу до інноваційної моделі розвитку. Оскільки інноваційна модель зростання є об'єктивно наступною стадією трансформаційного процесу, саме це, зрештою, і має визначити, наскільки адекватною та ефективною була політика реформ і чи виконала вона поставлені стратегічні завдання.

Стан інноваційної діяльності в Україні більшістю експертів-науковців визначається як кризовий і такий, що не відповідає сучасному рівню інноваційних процесів у промислово-розвинених країнах та потребам інноваційного розвитку. Стабільне скорочення реальних обсягів фінансування науково-технічного комплексу та відсутність дієвої державної науково-технічної стратегії не дають підстав для висновку про наявність реального підґрунтя для переходу до інноваційної моделі розвитку. Реформування науково-технічного комплексу побудовано за принципом частих змін цілей та завдань, без урахування загальновідомих факторів функціонування та розвитку науково-технічного потенціалу: активної та передбачуваної державної підтримки, формування попиту на наукові досягнення з боку реального сектора економіки тощо.

Статистичні дані про впровадження нововведень у промисловості дозволяють дійти висновку, що частка підприємств, які впроваджують інновації, різко зменшилася, і становить у 2011 р.15,1% загальної кількості підприємств. Між тим, у 2011 р.85% загальної кількості промислових підприємств взагалі не здійснювали інновацій.

Подібні статті по економіці

Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі
Темою, обраною для розгляду в даній роботі є антимонопольне регулювання в корпоративному секторі. На сьогодні для економіки України висвітлення даного аспекту являється надзвичайно ак ...

Вплив міжнародної торгівлі на розвиток національної економіки
Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. У літературі часто ...

Багатомірна класифікація нового об’єкта методами дискримінаційного аналізу
Поділ сукупностей на групи, однорідні в тому чи іншому розумінні, пов'язаний з такими діями, як систематизація, типологія, класифікація, групування. Традиційно зазначений поділ виконують ...