Меню сайту

Податки: економічна ефективність чи соціальна справедливість.

Податки, як обов`язкові примусові платежі фізичних та юридичних осіб, виникли на певному етапі історичного розвитку суспільства разом із появою держави. Виконання державою її функцій спричинило формування нового специфічного типу економічних зв`язків. Із розвитком ринкових відносин частина вартості сукупного суспільного продукту , що одержавлюється за допомогою податків набуває не тільки фіскального, але й економічного значення. Податки стають фінансовою основою для державного втручання в сферу господарських зв`язків між суб`єктами економічних відносин, головним регулятором ринкового господарства. Втручання держави в економічне життя є однією з причин зростання податків як в абсолютних сумах, так і відносно сукупної вартості національного продукту.

Необхідність збільшення податків і в той же час справедливого їх розподілу ставить державу перед складною дилемою: економічна ефективність чи справедливість? Оптимальне поєднання й урахування цих аспектів - неодмінна умова гармонійності податкової політики. Тому одним із головних завдань фінансової науки є розробка податкових концепцій щодо визначення економічно оптимального та соціально справедливого рівня оподаткування , достатнього для фінансування державних функцій, не пригнічуючи стимули до інвестиційної діяльності.

Основоположник податкової теорії Адам Сміт стверджував, що податки для громадян - ознака не рабства, а свободи: економічної та політичної. Це твердження супроводжувалось наступними правилами :

1. Рівномірність, чи справедливість (в розподілі) тягару податків, єдині норми для всіх платників.

2. Визначеність (гласність) : чіткість, ясність, стабільність ставок, строків та способів сплати.

3. Необтяженість процедури сплати податку для платника. Наприклад, акт купівлі-продажу повинен співпадати з актом сплати податку на споживання.

4. Помірність податкового тягару з метою розширення податкової бази.

В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, є важливим економічним інструментом регулювання ринкових відносин.

Існуюча система оподаткування не створює свободу для підприємницької діяльності і, на жаль, не наповнює доходну частину державного бюджету. Це пояснюється властивими їй недоліками :

1. Багаторазове оподаткування (доход, добавлена вартість, акцизний збір, обов`язкові відрахування в спеціальні фонди). Обкладається податком не добавлена вартість, а реалізація;

2. завищені ставки податків і фіскальний характер податкової системи створює несприятливі умови для підприємництва;

3. надмірна ступінь централізації податкової системи (без зниження ролі бюджету в перерозподілі національного доходу перехід до ринку неможливий);

4. надмірне різноманіття шляхів формування доходної частини бюджету, наявність великої кількості прямих і непрямих податків, позабюджетних податків;

5. надмірна кількість необгрунтованих та відсутність необхідних податкових пільг (на іновації та інвестиції);

6. податкова політика формується після того, як приймаються законодавчі, нормативні акти про податки.

Крітеріями ефективності податкової системи є :

1. Забезпечення засобами доходної частини бюджету;

2. стимулювання підприємницької діяльності (виробничого і комерційного бізнесу);

3. справедливість оподаткування;

4. чіткість і ясність розрахунків по сплаті податків.

Ці критерії можуть бути взаємно альтернативними і повинні застосовуватись з урахуванням конкретних ситуацій.

Об`єктом оподаткування повинен бути дохід, а не його джерело чи рівень затрат. Розмір податку не повинен перевищувати однієї третьої доходу. Так підсказує світовий досвід. Податки повинні бути цільовими та прямими.

Об`єктом оподаткування при непрямих податках є витрати, а не доходи. Вони додаються до ціни товару. Непрямі податки зменшують споживання, а це неодмінно веде до скорочення виробництва. Характерним прикладом є податок на добавлену вартість та акцизний збір.

Непрямі податки на товари та послуги - зручна форма поповнення казни. Вони забезпечують стабільність поступлень в бюджет.

Непрямі податки особливо недоцільні в умовах спаду виробництва та зниження життєвого рівня населення.

Цільове призначення податків сприяє більш продуктивному витрачанню їх з боку уряду та місцевої влади. Платники повинні бути інформовані, куди і як використовуються податки.

Для стимулювання інвестиційної діяльності, податки, на ту частину прибутку, котра направлена на інвестиції, повинні бути пільговими.

Існує фундаментальна економічна закономірність. Результатом зниження податків є оздоровлення фінансового стану і економічне пожвавлення. Активізація підприємництва може бути досягнута лише за умови зниження податкового пресу.

При визначенні податкового пресу слід ідти не від витрат, а від доходів. Якщо високі податки гальмують виробництво, то зменшуються доходи бюджету.Система перерозподілу засобів не врятує ситуацію.

Перейти на страницу: 1 2

Подібні статті по економіці

Формування недержавного сектору економіки на прикл приватизації
На сучасному етапі стан економіки України характеризується спадом виробництва, збільшенням бюджетного дефіциту, поглибленням кризи неплатежів та соціального розшарування населення. Еконо ...

Державне регулювання підприємництва
Державне регулювання підприємництва є напрямом державної політики, спрямованим на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між ре ...

Економіка енергетики
Методичні вказівки щодо проведення лабораторних занять з дисципліни „Економіка енергетики” для студентів спеціальності «Теплоенергетика». Укладачі: Поліщук І.Г., к.е.н., доцент Відповід ...

Copyright © 2022. www.ekonomikam.com. Всі права захищені.